Хапа усіх, хто задніх не пасе.
Хто за чужою не сховавсь спиною,
А ношу тяжку за народ несе.
Хто молоде життя віддать готовий
За тихий вечір сонячного дня.
Хто біль землі, болючий і раптовий,
Кладе у серце і його не забува.
Хто степ широкий обійма руками,
І небо притягає до землі.
Побитими і босими ногами
Стежки за хмари протоптав прямі.
Хто хоче, щоб веселі були ранки
Після спокійних і без вибухів ночей.
Хто вийде на підметені вже ґанки
Стрічать жаданих дорогих гостей.
Хто тіло молоде, омріяне любовю,
Якому ще пів віку треба жить,
Проллє у спраглу землю всею кровю,
Щоб ті хто житимуть могли когось любить.
Всі, хто поліг і хто іще поляже,
Хто тіло все оддасть своїй землі, —
Постануть воїнством небесним, що покаже,
Як у п'янкому травні знов співають солов'ї.
06.11.23