І житом щедрим у полях.
Немов яскравим жовтим пледом
Пшениця устелила шлях.
Тримаю квітку у долонях —
Яка краса о цій порі!
Ясниться український сонях,
Що схожий з Сонцем угорі.
Осіннє небо повне цвіту,
Палітри різні кольори…
Хоча й закінчується Літо,
Яскраві квіти до пори.
А потім з жовтої пастелі,
І з переходом в кольорах,
У руки візьме акварелі
Й малює Осінь у житах.
Усі дерева поєднає,
Змахне палітру на сади —
Найяскравіший колір має
І всюди залишить сліди.
Осіннє небо пахне хмелем
І урожаєм на порі.
Із книгами, що у портфелі,
Шле Осінь мудрість дітворі.
Яскраве листя пожовтіє
І скоро опаде до ніг.
Осіння зміниться стихія
На Зимній, білий, чистий сніг.