Загадати бажання,
Намріяти щастя,
Мчати без вагання,
Неначе до причастя.
(03.11.2025)
* * *
Все спонтанне – незабутнє,
Як Сонця промінець.
Таке-таке могутнє,
Як сильний вітерець.
Все спонтанне – диво,
Що дарує світло і політ.
Зігріває незрадливо
Вже багато наших літ.
(09.11.2025)
* * *
Листя тихо шелестіло,
Золотий відтінок спокою
Полонив душу вміло,
Мов рікою глибокою.
Світ у сріблі безмежному,
У царстві кришталевому,
У такому стані бентежному,
Холодному, наче металевому.
(11.11.2025)
* * *
Собака – серце, що тихо палає,
Душа, що віддано любить,
Хитрості, обману не знає,
Не зрадить, не згубить.
(19.11.2025)
* * *
Осінь дихає зимою,
Губить листя золоте.
З ноткою сумною
Пізня квіточка цвіте.
Дарує трішечки весни,
Затишку й тепла,
Ніжно-літні сни,
Поки зима не замела.
* * *
Світять крізь роки –
Спогади-сліди.
У душах крізь віки
Цвітуть рясні сади.
Спогади-стежини
У наші дні золоті –
Із мрій перлини
В буденній суєті.
(22.11.2025)
* * *
Кожна мелодія – історія,
Кожна нота – емоція,
Кожна мрія – теорія,
Кожна рима – промоція.
(23.11.2025)
* * *
Яке дитинство було!
Пахло морозом особливо!
Скільки радості цвіло,
Жилось щасливо.
Яке дитинство було!
В пам'яті живе теплом!
Швидкоплинно відцвіло,
Відлунюється добром.
(01.12.2025)
* * *
Сніг і мандаринки,
Зима дарує диво,
Біленькі сніжинки,
Падають грайливо.
Спогадів лавина,
Серце хутко бʼється,
В дитинство стежина
Тихо-тихо вʼється.
Сніг і мандаринки,
Надію засівають,
Святечка іскринки,
Всіх зігрівають.
(04.12.2025)
* * *
Відновлення людини,
Без жодного слова,
Спогляданням калини.
Без зайвої поспішності,
Коли панує рівновага,
Без аналізу успішності,
Коли життя – перевага.
(05.12.2025)
* * *
Хустка – оберіг,
Дотик Мами.
Падає до ніг
Кольорами:
Сонця та зір,
Щастя та мрії,
Диво-квітів гір,
Любові й надії.
(07.12.2025)
* * *
Холод світиться теплом,
Схожий на мрію.
Зима огортає крилом,
Відганяє завію.
Повітря, як струна
Тремтить, дзвенить,
Аж луна летить,
Чарує, п'янить.
(12.12.2025)
* * *
Дощ метеорний –
Падають зорі.
Потік неповторний –
В далі лине неозорі.
Торкаються серця,
Захоплюють дух,
Сяють очі, мов озерця –
Бажання здійснюють рух.
(14.12.2025)
* * *
Блаженства світла мить –
Подих неба з хмаринками,
Безмежна прозора блакить,
Сніжок з мандаринками.
Блаженства світла мить –
Сповільнюється світ,
Музика Всесвіту звучить –
Любові нев'янучий цвіт.
(15.12.2025)
* * *
Все починається з любові,
Зі щирих поривів та слів,
Все починається з любові,
З добра, молитви й поготів.
(17.12.2025)
* * *
Промінь радості щодня,
Джерело натхнення,
Окраса кожного дня,
Щире одкровення.
Серце песика чуттєве,
Відданість безмежна,
Блаженство миттєве,
Душа – не бентежна.
(18.12.2025)
* * *
У тиху ніч,
Іде по землі,
Пліч-о-пліч
До дітлашні
Святий Миколай,
Добро засівай,
Серце зігрівай,
Надію вселяй.
(19.12.2025)
* * *
Блаженство – дар Божий,
Коли все гармонійно,
Кожен день гожий,
На серці – мелодійно.
Коли живе любов,
Щастя сміється,
Світ – без умов,
Все-все вдається.
(20.12.2025)
* * *
Блаженство – дотик часу,
Прозорий, світлий, ніжний,
Плинний, як горіння гасу,
Водночас – камінь наріжний.
(24.12.2025)
* * *
Небо сяє
сніжком,
Сніжинка сяє
Світлячком!
Зорі, як свічі.
Різдвяне диво –
Дивиться у вічі
Незрадливо.
Любов нуртує,
Світло, тепло,
Щастя гаптує,
Радіє єство.
(25.12.2025)
* * *
Усмішка зими
Світ огортає,
Відволікає від тьми,
Спокій навіває.
Крізь рясні сніги
Малює візерунки.
Кришталеві сліди –
Для душі дарунки.
Дихання неба і землі,
Сніжинок мерехтіння.
В цій холодній імлі –
Благість – воскресіння.
(28.12.2025)
* * *
Мудрість не в словах,
А у влучному мовчанні,
У тихих молитвах,
У думах, спогляданні.
У вмінні чекати,
У поглядах чистих,
У вмінні прощати,
У діях променистих.
(29.12.2025)
* * *
Лебеді – на Пруті,
У крилах – подих неба,
Гарні, гідні та прості –
Їм більшого не треба.
Ніжність і краса,
Світло, вірність,
Благості роса,
Грація, манірність.
(30.12.2025)
* * *
Дякую за світанок,
За тепло в очах,
За мирний ранок,
За спокій по ночах.
За добрі слова,
За щедру красу,
За те, що жива,
За благості росу.
(31.12.2025)
2026
* * *
Чарівна мить –
Вже Новий рік!
Сніг блищить,
Всього міняє лік.
Казка мерехтить,
Снігова завія
Ввись летить,
Іскриться мрія!
(01.01.2026)
* * *
Забагато краси – не буває,
Краса зовсім поруч витає,
Тихо-тихо людей зігріває,
У квітах, словах розквітає.
Забагато краси – не буває,
Як від любові початок бере,
Все, що сердечко відчуває –
Прекрасне, добре, живе.
(04.01.2026)
* * *
Цукерки – благість,
Щастя у фантику,
Маленька радість,
Мрія у бантику.
Цукерки – свято.
Відлуння казки
Летить крилато –
До спогадів в'язки.
(05.01.2026)
* * *
Святвечір, срібний сніг,
Зірка зійшла урочисто.
Дідух стоїть – біля ніг,
Довкола світло, чисто.
Вечеря за столом,
Молитва щира лине
Всіх людей гуртом,
Час миттєво плине.
Святвечір – віра, любов,
Мрії летять в небеса,
Диво здійсниться знов –
Завітають мир та чудеса.
(06.01.2026)
* * *
Білий подих зими,
Візерунки химерні.
Хуртовини, як дими –
Неймовірно ефемерні.
Сильні буревії, вітри,
Люті-прелюті морози.
З пам'яті хутко зітри
Наче літні грози...
Мрії сріблом блищать,
Краса холодна гріє,
Морози тріщать,
Казка чарами зоріє.
(07.01.2026)
* * *
Щиру молитву шепочу
З любов'ю, що сяє в мені.
Від душі вірити хочу –
В благословення рясні.
Мої слова, як птахи
Торкнуться зірок,
Стрімко злетять у верхи,
Сплетуть щастя вінок.
(08.01.2026)
* * *
Січень – далеко до весни.
Багато ще зимових планів,
Квіти приходять у сни –
Хочеться тюльпанів.
Квіти малюють морози,
Майбутнє кольорове спить,
В льоду вербові лози,
Весняна мрія ввись летить.
(12.01.2026)
* * *
Падає сніг з висоти –
Під куполом неба.
Все в полоні дрімоти,
І відпочинку потреба.
Відновлюється світ
Із чистих білих нот,
Чимало земних літ –
З кришталевих висот.
(14.01.2026)
* * *
Блаженство сніжне.
Сніг – в сріблястій імлі.
Все таке білосніжне –
На блакитній Землі.
Перехоплює дух,
Думки, мов хмаринки,
Здійснюють рух
Щомиті, щохвилинки.
Все світле, осяйне,
Незвідане таке.
Мрія промайне,
Почуття палке.
(15.01.2026)
* * *
Яка – це благість
Світло – після тьми!
Незбагненна радість,
Вирує між людьми.
Потрібно так мало,
Щоб щастя розквітло,
На душі спокійно стало,
Гармонійно, привітно.<