Тільки… хто бояриня?
Яків Беркута: Софія! Ось хто бояриня.
Галина Олександрівна сміється.
Галина Олександрівна: Так вона ж брюнетка, а не білявка.
Яків Беркута: Так, знаю про це. Але ж бояриня…
Галина Олександрівна: І що ти цим хотів сказати?
Георгій Дакус: Це він пожартувати хотів, Галина Олександрівна.
Галина Олександрівна: Навколо одні жартівники.
Яна Кайдашиха підіймає руку.
Галина Олександрівна: Що ти хочеш?
Яна Кайдашиха: Можна вийти?
Галина Олександрівна: Так, звісно.
Яна виходить в коридор до туалету.
Ява 5
Яків Беркута: Біст ду дум? (Це в перекладі з німецької означало "Ти дурний?")
Дмитро Ільїн: Що ти сказав?!
Яків Беркута: Шпріхст ду Дойч? (Ти говориш німецькою?)
Дмитро Ільїн: Чєво?!
Яків Беркута: Так, я володію німецькою.
Дмитро Ільїн: Ти Гітлер?!
Яків Беркута: Ні, це ти Гітлер.
Галина Олександрівна підходить до Дмитра з Софією.
Галина Олександрівна: Дмитре, тобі було сказано не слухать Ірину Петрівну та не говорити російською? Ти забув?
Дмитро Ільїн: Так! Я про це трошки… підзабув.
Галина Олександрівна: То навіщо ти це робиш?
Дмитро Ільїн: Вибачте, Галина Олександрівна. Такого більше не повториться.
Галина Олександрівна: От і добре. Тобі Дмитре – один за роботу на уроці. І Софії теж. Щоб я була впевнена, що ви будете дослухатися старших.
Софія Смірнова: За що?!
Галина Олександрівна мовчки сідає за стіл та ставить одиниці Софії та Дмитру.
Ява 6
Повертається Олександра Самойлова до Якова та єхидненько дивиться на нього.
Олександра Самойлова: Фашист, фашист. Гітлер.
Яків Беркута повертається на право до Олександри і дає їй щевбан.
Яків Беркута: Забирайся геть з очей моїх, проститутка!
Олександра Самойлова: Це мать твоя прастітутка!
Заходить Яна Кайдашиха та сідає на своє місце.
Георгій сердито дивиться на неї.
Георгій Дакус: Те, що він знає німецьку. Це не означає, що його треба Гітлером обзивати. І взагалі вчителів слухати треба, домашні завдання виконувати і не показувати своє безглуздя усім, якщо хочеш поваги. Як стверджував князь Володимир Мономах: "Хочеш буть щасливим – не будь лінивим!".
Владислав Білий: Так і єсть. Він же твою маму проституткою не назвав?! … Ні, не назвав. То не роби так.
Галина Олександрівна стука по парті.
Галина Олександрівна: І ти, Самойлова, заспокойся. І не кажи оцю ненормативну лексику, бо дістану свій фонограф….. та як запишу на нього оці всі твої негативні слова, які ти говориш на Якова і на його маму, та покажу директору і твоїм батькам. Вони тобі покажуть, де раки зимують.
Олександра падає на підлогу.
Мирослава Кравченко: Що з тобою?!
Бере її за голову та хитає.
Мирослава Кравченко: Вставай!
Софія Смірнова: А що з нею?
Яна Кайдашиха: Мабуть, Галину Олександрівну злякалась і впала.
Олександра розплющує очі і різко встає.
Олександра Самойлова: Та всьо нармально с мной!
Сідає на своє місце.
Ява 7
Встає з учительського стільця і дивиться на весь клас.
Галина Олександрівна: Добре, діти. Урок продовжимо після перерви. Усі вільні!
Дзвенить дзвоник на перерву та учні виходять з класу.
Галина Олександрівна: До дошки піде Яків Беркута.
Яків підходить із зошитом.
Яків Беркута: Можна ми разом з Георгієм розкажемо? Ми просто однаковий уривок вчили напам'ять.
Галина Олександрівна: Так, будь ласка.
Підходить Георгій.
Яків Беркута та Георгій Дакус: Фрідріх Шиллер – німецький поет другої половини 18ст. доби Просвітництва. Засновник історичної драми. Автор багатьох п'єс та ліричних творів. Серед них ода "До радості". Він написав цю оду на замовлення 1785 року. Майже через 20 років, після смерті поета, Бетховен поклав оду до дев'ятої симфонії. 1972 року – рада Європи оголосила її офіційним гімном Європи, але відмовились без слів, щоб не надавати переваги певній мові.
Галина Олександрівна: Тепер читайте уривок.
Яків Беркута та Георгій Дакус: Уривок з оди "До радості"
В перекладі Миколи Лукаша
Обнімітесь, міліони,
Поцілуйтесь, мов брати!
Вічний Отче доброти,
Дай нам ласки й охорони!
Знищим книги борговії!
Помиримося усі!
Браття! На небесі
Не забуде благодії.
Галина Олександрівна: Ну що ж, хлопці, дуже недурно. Тільки чому маленький уривок? Ви обирали за обсягом?
Георгій та Яків усміхаються, як Мона Ліза.
Георгій Дакус: Так.
Галина Олександрівна: Сідайте! За читання уривка – 10 тобі та Якову.
Сідають за парти, а Галина Олександрівна виходить.
Дух Гіпатії: Олександра називала його маму проституткою, навіть не знаючи навіщо.