Нашому щастю не було меж!
Хоча я розуміла, що інакше бути не могло. Сумнівів щодо якісного вокального виконання творів дітьми в мене не було, але ж усяке трапляється…
Потім було ще багато перемог у Міжнародних та Всеукраїнських конкурсах-фестивалях, загалом за півтора року близько 25 дипломів та грамот.
Сьогодні червень 2023 року, колектив "Крила" Кременчуцького льотного коледжу Харківського національного університету внутрішніх справ – знаний і бажаний гість на багатьох місцевих заходах. Не проходить тижня, щоб не прилетіло до нас запрошення на виступ, майстер-клас, або презентацію книги.
До речі, до роковин початку війни Росії з Україною, наш колектив випустив книгу "Війна увірвалася в наші серця". В ній сповідь 5 сердець, кожне з яких по своєму переживало початок цієї страшної катастрофи! Примірник книги "Війна увірвалася в наші серця" вже знаходиться у Національній бібліотеці Британії разом з творчим проєктом спілчан творчої спілки журналістів Кременчуччини НСЖУ, книгою "Крізь морок війни. Кременчук"! Це наша гордість.
Але найголовніша гордість України – це люди! Це ті, хто на фронті захищає незалежність наших кордонів і ті, хто не кричить про свою роботу в тилу, а мовчки працює на благо країни. Велику роботу літературного і журналістського напрямку в Кременчуці робить очільник творчої спілки журналістів Кременчуччини НСЖУ Володимир Євгенович Шевченко. Він є ідейним натхненником книги курсантів льотного коледжу. Вже 17 томів "Щоденника визвольної війни", в яких автор (В. Шевченко) хронологічно нотує події кожного дня війни, побачили світ і здивували точністю інформації, скрупульозністю такої важкої роботи.
Багато хто, читаючи ці рядки, запитає, чому я пишу саме про цей колектив, про мирних дітей у тиловому місті? Чому не взяти якусь трагічну історію, яка зачепить за живе і роз'ятрить сердечну рану, додасть значущості автору? Чому не історія про волонтерів, чи біженців?..
Я довго думала. Ні, я напишу саме про ЦИХ ДІТЕЙ! Тих, хто не боявся сирен, хто біг на репетицію під час гучної роботи ППО, слідкував за траєкторією польоту дронів, хто мерз у бомбосховищі. Саме про них – впертих, сміливих, таких юних. Вони уособлюють собою Україну – незламну, стійку, незалежну! Всі пісні, що вивчаємо і співаємо, ми викладаємо в соціальні мережі, де їх дивляться наші солдати захисники і всі друзі. Ми не просто підтримуємо бойовий настрій, а ще і показуємо тим, хто знаходиться в тяжкому емоційному стані, що не треба падати духом, що ми непереможні! Що ми – сила! Ми показуємо наскільки важлива кропітка праця на благо України в тилу. Навіть тут, у Кременчуці, далеко від лінії фронту, нас не обходить війна. Це я не про сирени. В нашому місті багато біженців. Ми часто проводимо дитячі свята та ігрові програми для дітей з родин тимчасово переселених осіб. Наш Дмитро Ходін виконує власні пісні під гітару в парку, де збирає гроші на ЗСУ! І він заробив і передав вже чималу суму!!!
Як би це не було боляче, та війна згуртувала і загартувала нас, зробила нацією! Показала нашу силу, що з давніх-давен зберігали предки! Війна, у якої жорстоке обличчя, показала нам ціну усмішки, ціну добра, людяності, жертовності, ціну життя. Мирного життя.
Я точно знаю, що не кожному поколінню дано шанс виправити розтоптану нашу історію, виокремити своє, чисте і почати з нового аркуша писати мальовничу, світлу, добру, щиру і привітну для гостей, Україну! Саме нашій молоді — моїм "Крилам" і таким, як вони, юним мрійникам, що, на жаль, вже побачили кров і смерть, дано підіймати з колін наш край!
І ми вистоїмо! І зробимо вперед свій великий, такий відкритий для світу і людей, крок!