Олександра та торкається його кровавого шва на лівому оці, а він її тримає за сідниці.
Ява 15
Георгій та Владислав тихенько вийшли з кабінету та радіють.
Георгій Дакус: Нарешті нашому Якову стало не одиноко и серце его наполнилось добром и любовью. А ти как считаешь? Ми єму очень помогли. И наконец научили его держать язик за зубами. Мы молодцы, Влад.
Владислав Білий: Полностью согласен с тобой. Щасливого та мирного життя вам, дорогі Яков та Олександра!
Дає п'ять Георгію.
Дух Гіпатії: Усі негативні начерки про Олександру Самойлову та її маму, які намалював Яків своїми золотими руками були викинуті в смітник, щоб забути минувшину та не більше не згадувати.
Ось так була і покарана її царська величність, Ірина Петрівна, за своє негативне та нарцистичне ставлення до людей, які роблять революцію в суспільстві та приносять приносять людям щось нове. Так що, діти мої, не принижуйте добрих людей і будуть у вас хороші друзі. Прощавайте!
Встає з краю сцени та ховається за завіси. Завіси зачинені.
Список використаних джерел
Серіал "Єралаш", "Інтерни"
Фільм-казка "Не покидай…"
Комедія "У всякого своя доля…"