Марина Муляр — Гра. Рівень перший: Синій Коридор (скорочено)

Стислий переказ, виклад змісту

Марина Муляр

Гра. Рівень перший: Синій Коридор

Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу.

1

Небо тут було штучне. Схована всередині астероїда центрифуга створювала для людей силу тяжіння. Тут навіть була професія мийника неба. Ними ставали тільки міцні спортивні люди, що не боялися висоти.

Аг (Палагна) не боялася висоти, вона боялася уявити справжнє небо, де розкидано такі самі астероїди, важко обжиті, тісні і штучні притулки переселенців з планети.

Аг народилася тут, на астероїді, і її батьки, і бабуся. Тільки дід пам'ятав Землю. Деякі люди трималися там до останнього. Наприклад, молода вчителька хімії, панна Еріона, полетіла з Землі разом з батьками маленькою дівчинкою. Аг давно помітила, що переселенців останньої хвилі завжди можна впізнати. Вони такі, ніби думали про щось своє, а їх зненацька гукнули чи смикнули за руку.

Був ранній вечір. Аг сиділа на сходах свого будинку й чекала батьків, що подалися до приятелів на кухоль синтетичного пива. До Аг прийшла її подруга і однокласниця Фана (Фантазі), яка принесла ігрову консоль. Фана вкрала її у дядька, бо на ній була нова гра. Аг уже набридли різні ігри. Але в цій грі була гарна графіка: гори, скелі, вітер, море. Дівчата ввімкнули гру на великому екрані. Герой, звичайний хлопчик, потрапляв у захопливий, проте похмурий світ високих скель, могутніх хвиль, прадавніх лісів, чаклунів та безжальних завойовників. Хлопець мав вижити й повернутися додому, перейшовши Королівство на Скелях, де володарювали три принци: Вигук (пошепки звергав каміння, а криком зсував гори), Морок і Спалах (його молодші брати, які мали силу темряви та світла).

Дивіться також

Дівчатам хотілося не грати, а просто посидіти на тій природі, бо графіка була дуже переконлива. Фана мала чіт-коди. Наприклад, на Спалаха був "чорний смолоскип", яким треба розмахувати перед його носом. До Спалаха підходити треба в темних окулярах. Морока ганяють звичайним ліхтариком. Він від нього сліпне і дезорієнтується. На Вигука діє ідіотська пісенька.

Потім Фана включила фінальний епізод гри. Аг промазала пальцем у Морока, і раптом його постать вималювалась на тлі неба. Чорний шкіряний мундир, чорний важкий плащ на плечах. Сліпучо-біле волосся і чорні зіниці. Аг відсахнулася, ніби то був не екран консолі. Спалах виявився чорнявим і спритним, рухи – як блискавки. Справжні блискавки принц кидав з яскравих срібних очей і срібних кігтів на пальцях. Аг програла вдруге. Вигук був найменш яскравий з-поміж братів, блідий, з тьмяним, синім чи сивим волоссям, проте йому вистачило шепоту, аби завалити Аг кам'яними брилами.

Аг не могла виграти, сказала, що цю гру хіба Темний Лорд (їхній друг) може виграти. Темний Лорд був їхнім однокласником, який робив успіхи в геймерстві і хакерстві.

Коли Фана вже збиралася від'єднувати від екрану консоль, сталося щось дивне. Екран раптом спалахнув сліпучою синявою, а посередині закрутився темний вир. Фана вереснула, Аг сахнулася, але екран згас, консоль вимкнулась.

Дівчата пішли прогулятися. Дворами обходили гучну дискотеку, бо Аг не любила танців і соромилася хлопців.

В кінці провулка у світлі ліхтаря були три темні постаті. Були вони неприродно громіздкі у своїх важких чорних плащах. Аг затисла рот Фані, яка збиралася верескнути. Три постаті з кольоровими головами: чорною, синьою і білою, стояли під ліхтарем.

2

Дівчата мовчали, бо принци почали рухатися. Попереду пішов Вигук із маячком (Фана догадалася, що парний мав бути у того, кого вони шукають – Володаря Синього Коридору), за ним брати. Брати рушили у дім Фани. Дівчата вирішили вилізти на дах прибудови і зазирнути у вікна будинку. Кухня була темна, у батьків затишно блимав телевізор.

Дядько у своїй кімнаті сидів біля столу. У другому кріслі сидів принц Вигук. Спалах умостився на підвіконні. Морок підпирав стіну в кутку, мружачись на світло лампи.

Дядько говорив їм, що хтось вкрав гру, випадково відкрив Синій Коридор і з'єднав їхні світи. Дядько розробляв гру так, аби виграш був неможливий, тобто переможцями завжди були лицарі. Це мало зробити їхню магію тут, у світі, підсиленою в рази й рази. Завдяки їхній силі і дядьковій технології, вони мали вирішити дядькові проблеми.

Дядько говорив, що треба шукати злодія, що потягнув консоль.

Тут Морок дав сигнал Спалаху і той схопив Фану. Тієї ж секунди Аг випростала з-за підвіконня руку і різко смикнула подругу назад, на дах прибудови. Ще за мить дівчата понеслися темною вулицею геть.

Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу.

3

Троє принців побігли слідом за дівчатами. Розгніваний батько Фани прийшов до молодшого брата і спитав, чому його друзі приходять і відходять, не вітаючись. Дядько вибачився, але він був зверхній і холодний.

За дівчатами гналася погоня, вони застрибнули в кеб. Переслідувачі, незнайомі з місцевою системою транспорту, зробили ривок і перехопили другий кеб. Керовані автопілотом кеби хутко наздоганяли вервечку машин, що прямувала до центру міста, але коли до неї лишалося кількадесят метрів, Аг різко натиснула на панелі "зміна маршруту" і вказала першу-ліпшу годящу бічну вуличку.

Кеб відстрибнув убік, загальмував, завернув і зупинився. А кеб з принцами поїхав далі. Аг пропонувала їхати до її додому, а потім зі своїм татом проведе Фану додому. Фана боялася повертати дядькові консоль, бо кожна нова гра додаватиме сили принцам. Дівчина хотіла втопити консоль, але Аг спинила, бо тоді принци залишаться назавжди на астероїді. Аг вважала, що дядько навмисно лишив консоль на дивані, щоб Фана взяла. Так він мав відмазку перед принцами.

4

Наступного дня у школі не було Темного Лорда, у нього болів зуб. Дівчата зайшли до нього додому. Темний, або Антон, саме спав. На дівчат глянув звичайний собі, буденний Темний Лорд у чорній футболці з червоним драконом на грудях, у ретельно продертих на лівім коліні джинсах, із навскісним каштановим чубом, що майже затуляв одне око. Хлопець і дівчата вчилися у шостому класі. З Аг він часом обговорював свіжі фентезюшні книжки, гарненьку галасливу Фану іноді смикав за хвостика.

Аг сказала, що існує паралельна реальність і розповіла все, що сталося. Фана не говорила: пила чай із тістечками. Антон перевірив на комп'ютері, чи не прибували до астероїда на вчорашніх кораблях троє чоловіків у чорному. Принців у списку пасажирів не було. Тоді хлопець перевірив військову базу даних. Там не було нічого. Тоді хлопець взяв Фанину консоль. Він розкрутив її, і між мікросхем та різноколірних дротиків побачили плаский сірий камінь, який можна знайти в музеї земних пам'яток чи в астероїдному природничому музеї.

Темний сказав лишити йому консоль, а завтра в школі віддасть.

5

Наступного дня Темний розповів, що йому вдалося-таки переписати гру з консолі. Але він не побачив нічого схожого на розповіді дівчат про неймовірну графіку, про пейзажі. Це був звичайний квест. Темний навіть виграв гру .

Ввечері Аг сиділа на гойдалці у жилетці, вишитій дідом. Діда немає шість років, а Аг досі носила жилетку, вишиту бісером. Аг дванадцять, майже тринадцять років. Раптом дівчина побачила якийсь рух у сутінках. Перед нею стояв принц Морок. Він відрізав Аг шлях додому. Мабуть, вистежив. Знає, де вона живе. Чорні безодні Морокових очей летять просто на неї, але тут інерція відкидає гойдалку далеко назад, і Аг стрибає. Аг біжить, чуючи за спиною кроки й шурхіт шкіряного мундира. Ніч – стихія принца Морока, який бачить у темряві все.

Нарешті Аг зупинилася перед величезною, темною вітриною. Рука в чорній рукавичці лягла їй на плече. Позаду глухий кут. Нічний бар "Пастка" був розташований в кінці вулиці. Аг впиралася спиною у його темну широку вітрину. Вивіска засвітилася, і принц Морок відсахнувся, притис обидві руки до горла, наче йому не стало повітря, і завмер. Аг усім тілом кинулася вперед, плечем відштовхнула принца й помчала темною вулицею. Ноги самі несли Аг додому.

6

Ден Вернейль, знаний як Фанин дядько, споглядав екран, яким пробігали нескінченні рядки дрібних знаків. Принц Вигук сидів у кріслі, втомлено опустивши голову. Принц Спалах міряв кімнату нервовими кроками. Принци називали дядька володарем. Вони запитали, чого хоче домогтися Ден. Дядько сказав, що про це треба було питати раніше. А зараз треба знайти консоль.

Дядько відправив принців селитися в готель, а потім говорив з дівчиною на екрані – Лорою, яка поводилася холодно.

Стислий переказ по главах, автор переказу: Світлана Перець.

Авторські права на переказ належать Укрлібу.

7

Наступний день у школі Фана отримала "незадовільно" з хімії, і хімічка Еріона лишила її після уроків мити обладнання. Хімічка завжди наказувала. Голос у неї був низький та хрипкуватий, постава пряма, волосся довге; і розпущене всупереч шкільному статуту, речі стильні і завжди дещо визивні. Фані завжди хотілося бути схожою на вільну, незалежну, завжди трохи роздратовану Еріону, і ось – така ганьба.

Раптом у хімічний кабінет прийшов Спалах. Срібні Спалахові очі та блакитні Фанині зустрілися. Спалах поклав руку на вимикач. Фана витягнула рогатку і розбила лампочку. Стало темно, дівчина втекла і зустріла Еріону, сказавши, що у підсобці щур.

Еріона пішла до підсобки. Там вона знайшла чіпкий маленький реп'ях. Вона обережно помацала його, навіть понюхала і виразно відчула запах степового пилу, запах каменю й сухої трави, запах землі. Еріона затисла знахідку в кулаці й довго сиділа у порожньому класі за партою, аби заспокоїтися. Вчителька зрозуміла, що Фана щось приховувала.

8

Нічого цікавого принц Вигук так і не почув у розмові Дена і дівчини. Потім Вигук розчув дрібний стукіт пальців по клавіатурі. Він не вмів читати думок, лише відчував. І те, що він відчув, було жахливе: страх, розгубленість, образа, лють, а все те разом було любов'ю й бажанням щастя. Вигук не міг збагнути, як можна так мучитися й лютитися з любові?

Усе життя Вигука оточувала любов. Його любили батьки. Він любив менших братів і сестричку. Він любив землю, де жив, любив людей на ній. Він бився з ворогами, але так і не навчився їх ненавидіти.

1 2
загрузка...

Дивіться також: