Літературний рід: Лірика.
Жанр: Ліричний вірш.
Напрям, течія: Модернізм.
Вид лірики: Філософська та інтимна (особиста).
Віршовий розмір: Змішаний; хорей (наголошений склад чергується ненаголошеним, _U) та ямб (ненаголошений склад чергується наголошеним, U_) з пірихієм (UU):
І́ в жи ттí, як на пó лі мíн но му,
я́ про сú ла в цьó му сто рí ччі
хóч би тóй ма га зúн ний мí ні мум:
— Л ю́ ди, бýдь те вза є́м но ввíч ли ві!
Римування: Перехресне (АБАБ).
Рими точні: сивою – красивою, мрякою – ніякою, впертою – відверто, коброю – доброю, несинхронною – іронія, практиками – галактиками, кодло – виходила, лихом – сміхом, мінному – мінімум, сторіччі – ввічливі, воля – горя, курсивами – красивими.
Строфа: Вірш складається з шести строф по чотири рядки в кожній (за римуванням).
Вид строфи: Чотиривірш (катрен).
Провідний мотив, мотиви:
- Самоідентичність.
- Відчуження митця від міщанського світу.
- Сміх та іронія як форма захисту.
- Різні грані людського сприйняття ("для когось красивою, для когось ніякою").
Тема: Особисті переживання ліричної героїні щодо плинності часу та її життя як такого.
Ідея:
- Осмислення людської краси як духовної категорії.
- Утвердження моральних цінностей у світі страждання й байдужості.
Художньо-стильові особливості:
- Стиль відзначається лаконічністю, контрастністю образів та афористичністю фіналу.
- Поєднання простої розмовної лексики з глибокою метафоричністю.
- Ліризм, емоційна щирість, сповідальність.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "міщанське кодло", "душа забинтована білим сміхом", "магазинний мінімум".
- Метафори: "життя піде мрякою", "ще для когось (буду) відьмою, коброю", "коли я захлиналась лихом".
- Уособлення: "І боліла в мені іронія всіма ліктиками й галактиками (перебільшення)", "душа між люди виходила забинтована білим сміхом".
- Порівняння: "І в житті, як на полі мінному" — образ небезпечного, жорстокого життя.
- Антитеза: красива — ніяка; добра — дурна; "ні з теоріями, ні з практиками"
- Іронія: самооцінка ліричної героїні.
- Риторичні звертання та оклики: "Люди, будьте взаємно ввічливі / красивими!".
- Анафора: "І …", "А …", "Люди, будьте взаємно …".
- Перелічення: "сивою, красивою, ніякою, лихою, впертою, безборонною, несинхронною".
- Гіпербола: "Так багато на світі горя".
- Інверсія: "коли буду я", "була я дурною", "не знало міщанське кодло", "написала б я".
- Зменшено-пестливе слово: ліктиками (від "лікоть").
- Асонанс [о], [і], [а] та алітерація [б], [л], [к], [м].
Образи та символічні образи:
- Лірична героїня — власне поетка — митець, людина з відкритою душею, що болісно переживає недосконалість світу, та при цьому залишається вірною своїм ідеалам.
- Міщанське кодло — символ духовної обмеженості та байдужості суспільства.
Примітки та корисна інформація:
Вірш увійшов до збірки вибраних творів поетки "Триста поезій", виданої 2012 р.