Володимир. Київський князь, який любив своїх синів і народ, але був несвідомий, якою силою володіє його найменший син Михайлик.
Михайлик. Син Володимира, семиліток. Був славний стрілець, батько його дуже любив, весь народ захоплювався хлопчиком. Перебування Михайлика у Києві мало магічну силу, бо ніякі вороги не могли здобути місто. Михайлик був душею народу, його силою. Йому не треба було вчитися воювати, бо він мав величезну силу. Михайлик був добрий і хоробрий, він бачив, що народ ще несвідомий своєї сили, не розуміє, що без нього, без Михайлика, він пропаде. Щоб постійно рятувати киян, Михайлик мусив надовго зникнути.
Ворожбит. Порадив печенігам, які обступили Київ, попросити у князя видати Михайлика у заклад, а за це пообіцяти мир.
Лихослав. Старший син князя Володимира, лютий та хитрий, але боягуз. Він був горбатий, лице мав викривлене, народ не любив його. Мріяв князювати, тому виступив на вічі з пропозицією віддати Михайлика печенігам, бо йому там нічого не зроблять з огляду на князя.
Збигонь. Старий боярин, який також закликав видати печенігам князенка в заклад, бо Михайлик у чужому краю набере більше досвіду і повернеться, коли виросте, досвідченим і мудрим князем.