Літературний рід: Лірика.
Рік написання: 1914.
Жанр: Вірш-медитація
Напрям, течія: Модернізм, футуризм.
Вид лірики: Філософська та соціальна.
Віршування: Твір написано верлібром; загалом тяжіє до ямбічної форми.
Рими точні: ногами – руками, каші – Маші, сили – вхопили.
Строфа: Вірш не поділяється на строфи, має тринадцять рядків.
Провідний мотив, мотиви:
- Невдоволення чинним порядком речей.
- Конфлікт між мрією та реальністю (між прагненням змін і неможливістю їх здійснити).
- Пошук справжніх цінностей (любов, щастя, краса).
- Захоплення красою природи і сум через те, що навкруги немає ладу.
- Дитяча чистота та наївність як ідеал.
- Відчуття самотності та розпачу.
- Бажання бути необхідним.
Тема: Прагнення ліричного героя, сповненого сил і натхнення, переінакшити світ, сповнити його чимось новим і неповторним.
Ідея: Уславлення потреби змінювати сіре, усталене й загальнозрозуміле.
Основна думка: світ несправедливий та абсурдний, але чи можливо це виправити?
Художньо-стильові особливості:
- Твір відзначається мовними й формальними експериментами: немає внутрішніх рим та чіткої ритміки, кожен рядок нерівно наголошений ‒ текст ллється, наче потік думок, що додає віршу спонтанності та живої експресії.
- Наявні відчуття розладу з реальністю, іронія, гротескність і фрагментарне мислення ‒ ознаки модерністської поетики.
- Розмовна інтонація, близька до побутового мовлення, та поступове наростання емоцій захоплює читача.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Метафори: "перевернути світ" ‒ символ кардинальних змін; "поставити все догори ногами", "дати березової каші", "місяця стягнуть", "барви, що кричать весняно" ‒ жива, експресивна енергія.
- Риторичні запитання: "Чому не можна перевернути світ, щоб поставити все догори ногами?", "Але хто мені заперечить перевернути світ?" ‒ персональний виклик.
- Риторичні оклики: "Хай би одягла на себе всі оті розкоші!" ‒ віра в красу змін; "о, хоч би тебе чорти вхопили!" ‒ вираження розчарування.
- Іронія: природу названо "балаганом"; передає відчуття хаосу, безглуздості всього довкола.
- Анафора: повтори на початку рядків "А то тільки ходиш…", "А то ходиш…" створюють ритм і наростання емоцій.
- Алітерація [ш], [ч], [с], [х] та асонанс [о], [а], [и].
Образи та символічні образи:
- Ліричний герой ‒ власне автор ‒ людини, яка не боїться думати інакше, бунтує проти традиційного світу, але розуміє, що ніхто не підтримує.
- Світ ‒ жорстокий, байдужий; його нерозумний, на думку поета, устрій, потребує перевороту.
- Місяць, зорі ‒ символи краси, дитячої мрії, того, що є недосяжним, але жаданим.
- Маша і Петька ‒ образи, що втілюють зворушливе людського бажання кохання.
Примітки та корисна інформація:
Вірш увійшов до збірки "Дерзання" 1913-1914 рр.
Дати березової каші – фразеологізм, що означає побити (зазвичай різкою), суворо покарати кого-небудь або гостро критикувати, лаяти кого-небудь.