Літературний рід: Лірика.
Жанр: Ліричний вірш.
Рік написання: 1907 (не підтверджено).
Напрям, течія: Модернізм; неокласицизм, імпресіонізм.
Вид лірики: Патріотична та пейзажна.
Віршовий розмір: Тристопний амфібрахій; у рядку повних три стопи, закономірність ‒ ненаголошений склад чергується наголошеним і ненаголошеним (U_U).
Бла кúть мо ю дý шу об вí я ла,
Ду шá мо я сóн ця на мрí я ла,
Ду шá при ча стú ла ся крó то сті трáв
До брú день я свí ту ска зáв!
Римування: Паралельне або суміжне (ААББ).
Рими точні: обвіяла – намріяла, трав – сказав, стрічечка – свічечка, поля ‒ моя.
Строфа: Вірш складається з двох строф по чотири рядки в кожній.
Вид строфи: Чотиривірш (катрен).
Провідний мотив, мотиви:
- Довкілля ‒ джерело спокою, натхнення та душевного відновлення.
- Природа і людина як одне ціле ‒ заклик бути в гармонії з собою і навколишнім світом.
- Захоплення прекрасними, життєдайними місцями України.
- Ствердження радості буття, чарівності щоденного.
Духовне пробудження ліричного героя через красу природи.
Ідея:
Уславлення любові до Батьківщини.
Основна думка: Усвідомлення себе частинкою рідної землі.
Художньо-стильові особливості:
- Вірш належить до ліричної мініатюри (короткий, але змістовний твір).
- Настрій твору оптимістичний.
- Імпресіоністичні деталі, як-от зосередженість на особистих враженнях і настрої, мальовничість, використання простих образів.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Метафора: "Блакить мою душу обвіяла" – простір, небо, спокій, що ніби огортає людину.
- Уособлення: "Душа моя сонця намріяла", "Душа причастилася кротості трав" ‒ підкреслює духовність сприйняття природи; слово "причастилася" додає релігійного відтінку, сакральності, нагадуючи про зв'язок людини із Всесвітом.
- Порівняння: "Струмок серед гаю, як стрічечка", "На квітці метелик, мов свічечка" ‒ все навкруги оживає й пульсує в унісон із людською душею.
- Перелічення: "Хвилюють, маюють, квітують поля".
- Гіпербола: "… світу сказав!".
- Риторичний оклик: "Добридень я світу сказав!".
- Риторичне звертання: "Добридень тобі, Україно моя!" ‒ звернення до країни, як до живої істоти, передає глибокий емоційний зв'язок.
- Інверсія: "хвилюють, маюють, квітують поля".
- Анафора (єдинопочаток): "Душа …", "Добридень …".
- Асонанс: "На квітці метелик, мов свічечка", "Хвилюють, маюють, квітують поля".
- Алітерація звуків [д], [м], [с], [т], [к].
Образи та символічні образи:
- Ліричний герой – власне автор – чутлива, відкрита людина, яка глибоко відчуває красу природи й щиро радіє простим речам. Він милується кожною деталлю пейзажу і прагне поділитися цим переживанням з усім світом.
- Блакить – символ спокою, безмежності, гармонії.
- Сонце – символ життя, надії, духовного світла.
- Трави, квіти, метелик, струмок – елементи природи, які символізують чистоту, ніжність та досконалість.
- Зорові образи: сонце, трави, струмок, стрічечка, метелик, свічечка, поля.
- Слухові образи: сказав, маюють.
- Образи кольорів: блакить ‒ не лише колір неба, а й натяк на духовність, чистоту, мрії.
Примітки та корисна інформація:
Маюють ‒ квітують, зеленіють, ростуть, прикрашаються тощо.