Володимир Підпалий — Бачиш: між трав зелених... (аналіз, паспорт твору)

Літературний рід: Лірика.

Жанр: Ліричний вірш.

Вид лірики: Пейзажна, філософська.

Напрям, течія: Модернізм, неоромантизм.

Віршовий розмір: Змішаний, дактиль (наголошений склад чергується двома ненаголошеними, _UU) та хорей (наголошений склад чергується ненаголошеним, _U).

Бá чиш:  між  трáв  зе лé них,

я́к  гру до чкú,  пта шá та...

Стáнь мо  ось  тýт  нав шпúнь ки

спó кій  ї́х  бе рег тú.

Римування: Щострофи римуються 2-6 та 4-8 рядки; наявна неточна (приблизна) асонансна рима – співзвучні тільки склади.

Рими точні: пташата – братом, берегти – ти, хисту – беззахисними, їх – гріх, багато – пташенята, траву – живуть.

Строфа: Вірш складається з трьох строф по вісім рядків у кожній.

Провідний мотив, мотиви:

•      Любов до природи, світу загалом.
•      Турбота про слабших.
•      Осуд байдужості.
•      Гармонія людини й природи.

Тема: 

Розповідь про беззахисних пташенят, яких так прагне захистити ліричний герой.

Ідея: 

Необхідність щирої любові, співчуття та відповідальності за все живе на землі, що мають проявлятися навіть у найменших вчинках.

Основна думка: "Треба в житті любити гаряче і багато!".

Художньо-стильові особливості:

•       Легка ніжна інтонація та емоційність.
•      Діалогічна форма ‒ звернення до читача-співрозмовника ‒ за рахунок використання вставних слів "може", "кажеш" та своєрідного кільцевого обрамлення, повтору рядка "Бачиш: …, як грудочки пташата…".
•       Твір належить до так званої "тихої лірики" (умовна назва ліричної течії в українській літературі 70-х – поч. 80-х років XX ст., що мала переважно стримане натурфілософське спрямування, заперечуючи настанови "соцреалізму", та характеризувалася увагою до проблем існування людини).
•     Яскраво виражена медитативна складова (опис природи) з глибокими моральними роздумами; має риси гуманістичної поезії.

Художні засоби, стилістичні фігури:

•      Епітети: "трави зелені", "маленькі, сірі, беззахисні немічні (пташата)", "яструб-розбійник", "дощі зернисті", "дороги в пилу", "мале гніздо".
•       Метафори: "Станьмо ось тут навшпиньки спокій їх берегти", "стану їм старшим братом…будь їм, маленьким, сірим, просто сестрою ти", "не маєм любові й хисту", "ляже на нашу совість... гріх", "Треба в житті любити гаряче і багато" ‒ афоризм.
•       Уособлення: "яструб-розбійник свисне".
•       Порів­няння: "як грудочки, пташата", "як грудочки, пташенята".
•       Рефрен: "як грудочки, пташата / пташенята".
•       Анафора: "Бачиш:…".
•       Риторичні запитання: "Що ти?! А руки?! Серце?! Куди заховати їх?!".
•     Риторичні оклики: "Треба в житті любити гаряче і багато: …, траву!", "…, невміло ворушаться і живуть!..".
•       Зменшено-пестливі слова: пташата, пташенята, грудочки, маленьким.
•       Інверсія: "ляже гріх".
•       Асонанс звуків [а], [и], [е], [і] та алітерація [с], [р], [т], [с], [ш], [н], [в] і [к].

Образи та символічні образи:

•       Ліричний герой, від імені якого говорить сам автор, ‒ це щира, добра й чуйна людина, яка прагне дбати про природу рідного краю. До читачів він звертається, мов до друзів, нагадуючи їм не бути апатичними, а вірити у власні сили, не шукати виправдання у невмінні чи незнанні, діяти ‒ бути для світу "старшим братом", який оберігає.
•       Пташенята – узагальнений символ слабких, безпорадних істот (діти, напр.), які потребують опіки.
•       Природа (сонце, дощі, трава) символізує чистоту, красу, тендітність життя.
•       Яструб-розбійник – уособлення небезпеки, агресії, жорстокості.

Примітки та корисна інформація:

Цей вірш, написаний у 1960-х роках, відображає загальні тенденції лірики В. Підпалого: спостереження за природою, її символізм і глибокий філософський підтекст. "Бачиш: між трав зелених" увійшов до збірки "Зелена Гілка" 1963 р.