Рік написання: 1968, 25 січня.
Літературний рід: Лірика.
Жанр: Ліричний вірш / пейзажний етюд.
Напрям, течія: Модернізм; шістдесятництво, неоромантизм з елементами символізму.
Вид лірики: Пейзажна та патріотична (громадянська).
Віршовий розмір: Дактиль; закономірність – наголошений склад чергується двома ненаголошеними (_UU):
всé за по рó ше не,
всé на сто рó же не,
вся́ У кра ї́ на за слý ха лась —
Римування: Перерване перехресне (АБАБ).
Рими точні: інею – Україною, шлях – очах, огорожами – насторожене, степи – не спить.
Строфа: Вірш складається з двох розірваних катренів (чотиривіршів).
Провідний мотив, мотиви:
- Вечірня тиша та спокій.
- Любов до Батьківщини.
- Передчуття сплеску національного руху ("все насторожене, вся Україна заслухалась — і не спить…").
Тема: Зображення зимового вечора в Україні.
Ідея: Уславлення краси природи рідного краю.
Основна думка: "Вечір, мов казка, над Україною …".
Художньо-стильові особливості:
- Використання новаторських форм ― останній рядок вибивається з загального ритму вірша, що змушує читача звернути особливу увагу.
- Витончений психологізм: вживання простих образних слів створює ефект безпосередньої присутності.
- Ліризм, імпресіоністичність, фрагментарність образів.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "льодинка холодна", "все запорошене, все насторожене"
- Метафори: "неба льодинка холодна (інверсія)", "синьо в очах".
- Уособлення (персоніфікація): "місто тікає на ніч в степи", "Україна заслухалась і не спить".
- Порівняння: "вечір, мов казка", "казка, як вечір".
- Повтори (тавтологія): "трішки туману і трішки інею", "все …вся".
- Анафора (единопочаток): "все …".
- Еліпсис: "на шлях…", "аж синьо в очах…", "і не спить…".
- Асонанс [і], [о], [е] та алітерація [т], [к], [с].
Образи та символічні образи:
- Ліричний герой ― уважний спостерігач, який уміє бачити красу Батьківщини, сприймає цей звичайний вечір як щось виняткове й небуденне.
- Туман та іній ― холод, невизначеність.
- Вечір і ніч як перехідний стан, очікування змін.
- Тополі символізують пам'ять, коріння.
- Огорожі ― певні обмеження чи заборони.
- Шлях ― рух / доля.
- Степ ― невід'ємна частина традиційного українського пейзажу ― простір свободи.
- Зорові образи: туман, іній, холодне небо, тополі, огорожі, місто, степ.
- Образи кольорів: білий (сніг) та синій.
Примітки та корисна інформація:
Вірш увійшов до збірки "Вишневий світ", 1970 р.