Павло Глазовий — Похвала (аналіз, паспорт твору)

Літературний рід: Лірика.

Жанр: Гумореска.

Напрям, течія: Постмодернізм, символізм.

Вид лірики: Філософська.

Віршовий розмір: Ямб з пірихієм; закономірність – ненаголошений склад чергується наголошеним (U_).

То   я́  ска жý,  що  нé  для  мýх

Сло вá,   зви чáй но,   мóв лять ся,

Бо нá  со лóд ку   по хва лý

Не   тíль ки   мý хи  лóв лять ся.

Римування: Перехресне (АБАБ), іноді рядки не мають чіткої рими.

Рими точні: павук – звук, муху – слуху, ніжки – пішки, топаз – раз, синя – павутиння, було – дійшло, далі – моралі, мовляться – ловляться.

Строфа: Автор не поділив твір на строфи; однак за римуванням можна стверджувати наявність п'яти строф по чотири рядки в кожній.

Провідний мотив, мотиви:

•      Засудження самовпевненості та довірливості, які призводить до згубних наслідків.
•      Лестощі як засіб обману.

Тема:

Розповідь про павука, який оманою зловив муху.

Ідея:

Висвітлення небезпеки довіри до красивих слів без розуму та обережності.

Основна думка: "Бо на солодку похвалу Не тільки мухи ловляться.".

Наявна невелика сюжетна лінія:

1.  павук, побачивши муху, починає щедро сипати компліментами,
2.  зачарована муха довірливо сприймає слова і попадає в павутиння.
3.  кінець (павук отримує свою здобич) та підсумок автора ‒ остерігайтеся фиміаму!

 Художньо-стильові особливості:

•      Короткі, легкі рядки та дотепний стиль роблять гумореску динамічною.
•    Алегоричність (павук і муха як уособлення людських типів поведінки) – провідний засіб художньої виразності.
•   Має ознаки байки (короткий сатиричний твір із жартівливим змістом, що має повчальний характер) ‒ поєднує емоційну розповідь та мораль.
•     Легкість читання за рахунок перехресного римування, що додає мелодійності.
•     Написано простою розмовною мовою.

Художні засоби, стилістичні фігури:

•     Епітети: "дивна талія", "гарненькі ніжки", "іскрина синя", "солодка похвала".
•   Метафори: "діло вже дійшло у байці до моралі", "на солодку похвалу не тільки мухи ловляться".
•     Уособлення: "Ахи! — гукнув старий павук, уздрівши юну муху".
•    Порівняння: "…кожен звук, як музика для слуху", "Ти – як перлина, як топаз / Ти — як іскрина синя..".
•    Антитеза: "старий павук" та "юна муха".
•    Алегорія: Павук і Муха є символами людей відповідних типажів.
•   Іронія: "Як музика для слуху" про гудіння мухи: павук не просто "хвалить", а робить це з підступом.
•     Зменшено-пестливе слово: гарненькі.
•     Гіпербола: "Я все покинув би й пішов / Хоч на край світу пішки".
•     Риторичні оклики: "Ахи!", "А муха — дзись!", "І тільки раз!".
•     Інверсія: "гукнув павук".
•     Асонанс звуків [у], [о], [а] та алітерація [с], [г], [п], [л].

Образи та символічні образи:

•     Павук ‒ винахідливий майстер обману. Щойно побачивши юну муху, він починає вихваляти її, висловлювати своє захоплення, і так уже поетично. Та його слова — всього лише гачок, на який він ловить майбутню їжу. Символ хитрої, підступної людини, яка маніпулює іншими, задля досягнення власної вигоди, або "плете інтриги", як павутиння.
•   Муха ‒ наївна, недосвідчена або ж нерозумна. Почувши компліменти, миттєво стає необачною, що стало причиною загибелі. Символ легковірної жертви.
•      Павутина ‒ пастка, з якої дуже важко вибратися, адже кожен рух, кожна спроба вирватися приводить до того, що жертва заплутується ще більше.
•      Ліричний оповідач ‒ голос автора, який звертається до читача з повчанням.

Примітки та корисна інформація:

Ця гумореска П. Глазового відображає велику проблему у людському суспільстві ‒ довірливі люди потрапляють у проблематичні ситуації через підлих персон.

 Рік написання: 1982.