Літературний рід: філософська лірика.
Жанр: вірш.
Рік написання: 1899 р.
Віршовий розмір: тристопний амфібрахій.
Римування: АБАБ (перехресне).
Провідний мотив, мотиви: волелюбності та творчості; прагнення творити красу і дарувати всім щастя.
Основна думка: пісня допомагає кожному мріяти про щастя, радість, долати життєві труднощі.
Тема: бажання ліричної героїні стати піснею, що допомагає мріяти про щастя, радіти та долати життєві труднощі.
Ідея: возвеличення людської мрії, що осягає найвищі висоти та найглибші глибини пізнання.
Художні засоби, стилістичні фігури:
- Епітети: "хвилину ясну", "яснії зорі", "співом дзвінким", "хвилі прозорі", "морем хибким", "море гучне", "щастя таємне".
- Порівняння: "ясніші, ніж зорі яснії", "гучніші, ніж море гучне".
- Метафора:
Полинути співом дзвінким,
Упасти на хвилі прозорі,
Буяти над морем хибким",
"Полинути співом"
- Персоніфікація: "вітер розносив луну", "лунали б … мрії і щастя".
- Анафора (єдинопочаток): "щоб…".
- Повтори: "ясніші… яснії", "гучніше… гучне".
- Хотіла б я піснею стати... (повний текст) ▲ читається менше, ніж за хвилину
- Хотіла б я піснею стати... (скорочено)
- Хотіла б я піснею стати... (шкільні твори)
- Визначте жанр вірша "Хотіла б я піснею стати..." (та інші запитання)
- Біографія Лесі Українки
Образи та символічні образи:
- Художні образи: я (мрійниця), пісня (виразник мрій ліричної героїні), вітер (воля та всюди-проникність), зорі (найвищі висоти, незбагненність), мрії (складова щастя ліричної героїні), щастя таємне (приховані мрії, можливо, нездійснені), море хибке (життєві труднощі).
- Зорові образи: зорі ясні, вільний вітер, хвилі прозорі, море хибке.
- Образи кольорів: яснії зорі, хвилі прозорі.
- Слухові образи: луна вільного вітру, спів дзвінкий, гучний звук моря.
Лірична героїня — людина, яка відчуває гармонію з природою та черпає в ній сили.
Примітки та корисна інформація:
Значення слів:
Сюю – цю.
Луна – відголос.
Хибким – хистким, таким, що хитається.
Гучне – голосне.
Леся Українка мала могутню зброю – багату уяву, палке серце, величезний талант. Тому й захотілося їй стати піснею, щоб вільно по світу літати, допомагати людям у горі й радіти з ними в радості. Ліричну героїню ваблять стихії, їй хочеться вітром літати від ясних зір до глибокого моря. Має вона й свої таємниці, "щастя… таємне", яке засіяє разом із нею ясніше ясної зорі й гучніше, ніж море. У вірші багато інверсій, епітетів, які увиразнюють основну думку.