Леся Українка — Хотіла б я піснею стати... (аналіз, паспорт твору)

Літературний рід: філософська лірика.

Жанр: вірш.

Рік написання: 1899 р.

Віршовий розмір: тристопний амфібрахій.

Римування: АБАБ (перехресне).

Провідний мотив, мотиви: волелюбності та творчості; прагнення творити красу і дарувати всім щастя.

Основна думка: пісня допомагає кожному мріяти про щастя, радість, долати життєві труднощі.

Тема: бажання ліричної героїні стати піснею, що допомагає мріяти про щастя, радіти та долати життєві труднощі.

Ідея: возвеличення людської мрії, що осягає найвищі висоти та найглибші глибини пізнання.

Художні засоби, стилістичні фігури:

• Епітети: "хвилину ясну", "яснії зорі", "співом дзвінким", "хвилі прозорі", "морем хибким", "море гучне", "щастя таємне".
• Порівняння: "ясніші, ніж зорі яснії", "гучніші, ніж море гучне".
• Метафора:

Полинути співом дзвінким,

Упасти на хвилі прозорі,

Буяти над морем хибким",

"Полинути співом"

• Персоніфікація: "вітер розносив луну", "лунали б … мрії і щастя".
• Анафора (єдинопочаток): "щоб…".
• Повтори: "ясніші… яснії", "гучніше… гучне".

Образи та символічні образи:

• Художні образи: я (мрійниця), пісня (виразник мрій ліричної героїні), вітер (воля та всюди-проникність), зорі (найвищі висоти, незбагненність), мрії (складова щастя ліричної героїні), щастя таємне (приховані мрії, можливо, нездійснені), море хибке (життєві труднощі).
• Зорові образи: зорі ясні, вільний вітер, хвилі прозорі, море хибке.
• Образи кольорів: яснії зорі, хвилі прозорі.
• Слухові образи: луна вільного вітру, спів дзвінкий, гучний звук моря.

Лірична героїня — людина, яка відчуває гармонію з природою та черпає в ній сили.

Примітки та корисна інформація:

Значення слів:

Сюю – цю.

Луна – відголос.

Хибким – хистким, таким, що хитається.

Гучне – голосне.

Леся Українка мала могутню зброю – багату уяву, палке серце, величезний талант. Тому й захотілося їй стати піснею, щоб вільно по світу літати, допомагати людям у горі й радіти з ними в радості. Ліричну героїню ваблять стихії, їй хочеться вітром літати від ясних зір до глибокого моря. Має вона й свої таємниці, "щастя… таємне", яке засіяє разом із нею ясніше ясної зорі й гучніше, ніж море. У вірші багато інверсій, епітетів, які увиразнюють основну думку.