Жанр. Повість.
Час створення. 1843 рік.
Автор. Чарльз Діккенз (1812-1870) – англійський письменник.
Тема. Зображення багатої і скупої людини, яка бажала лише збагачення і не турбувалася про моральні цінності; духовне переродження цієї людини і усвідомлення нею своїх помилок.
Ідея. Утвердження думки про те, що багатство згубно впливає на людину, яка, проте, має шанс змінитися; уславлення добрих і щирих людей, здатних на любов, співчуття, взаємопідтримку.
Проблеми. Влада грошей над людиною, сімейні цінності, самотність, духовне переродження, бідність і багатство, життя і смерть.
Композиція і сюжет твору
В центрі "Різдвяної пісні у прозі" – історія старого жмикрута Скруджа, якого неймовірні пригоди Різдвяної ночі примусили подивитися на власне життя по-іншому, ніби збоку, і, зрештою, – змінитися на краще. Для цього письменник використовує фантастичні елементи: зустріч із Духами Різдва і подорож у часі.
У першому куплеті до Скруджа – головного героя, з'являється Привид померлого Марлі. Зі слів Марлі читач дізнається, що той шкодує про згаяні даремно роки. Він мало творив добра, за це його душа приречена мучитися після смерті. Привид Марлі хоче навернути Скруджа до людяності й добра, тому й звертається до нього, обіцяючи подальші зустрічі з іншими Привидами – Духами Минулого. Теперішнього та Майбутнього. Це має допомогти жорстокому й жадібному Скруджеві переосмислити своє життя та стосунки з людьми.
- Різдвяна пісня в прозі (повний текст) ▲ читається майже за 3 години
- Різдвяна пісня в прозі (характеристика та аналіз героїв твору)
- Різдвяна пісня в прозі (скорочено)
- Різдвяна пісня в прозі (шкільні твори)
- Як ви зрозуміли слова привида Марлі: "Турбота про ближнього – ось що мусило стати моєю справою… Чому, проходячи крізь натовп своїх ближніх, я опускав очі й жодного разу не підняв їх до тієї благословенної Зорі, яка спрямувала стопи волхвів до убогого дому? Адже її сяйво могло б указати й мені шлях до хатини бідняка?" Про яку Зорю йдеться в цьому уривку? Хто такі волхви? І чому Марлі шкодує, що не наслідував їхній приклад? (та інші запитання)
- Біографія Чарлза Діккенса
У другому куплеті автор за допомогою фантастики показав минуле Скруджа. Герой зустрічається з першим Привидом – Духом Давнього Різдва (тобто Духом Минулого). З його допомогою Скрудж озирнувся на свій життєвий шлях, і його душа здригнулася від побаченого. Він пригадав усе, що любив, цінував і від чого відмовився заради грошей. Він зрадив свою сім'ю, кохану, друзів – і все це заради збагачення. Скрудж побачив своє справжнє обличчя й жахнувся, тому він хотів загасити світло, що линуло від першого Привида, але істину не можна загасити, приховати, вона пробивається крізь морок і темряву.
У куплеті третьому перед Скруджем з'являється другий Привид – Дух Нинішнього Різдва (тобто Дух Теперішнього). Він показує Скруджеві помешкання бідних людей, які, попри злидні, люблять одне одного, у їхніх домівках панує розуміння й затишок. І Скрудж усвідомлює, що при всьому своєму багатстві не має головного – духовних цінностей (любові, сім'ї, дружніх стосунків). Він почав шкодувати про це, відчувши себе дуже самотнім. Герой змінюється, починає співчувати й розуміти справжню ціну життя й людяності. Куплет третій побудований на контрасті. З одного боку, тут панує весела атмосфера Різдва, а з іншого – у фіналі куплету з'являються фантастичні постаті: хлопчик Неуцтво та дівчинка Убогість, які віщують трагедію. Письменник стверджує, що невігластво й бідність несуть смерть усім, передусім дітям. Це втілює образ хворого малюка Тіма, доля якого викликає в читачів сльози.
У куплеті четвертому Скрудж зустрічається з третім Привидом – Духом Майбутнього Різдва (тобто Духом Майбутнього). Скрудж усвідомлює важливі для себе істини. Він володів величезними багатствами, але чи був щасливим? Щодня Скрудж працював і примножував капітал, економив гроші, обдурював людей задля власного збагачення. Та чи жив він справжнім життям? Напевно, що ні. Душа його була мертвою. Тому в куплеті четвертому твору знову виникає мотив смерті, який постійно звучить у повісті. Письменник змальовує цілком реальні смерті різних людей. Проте не менш жахливою є духовна смерть людини, тобто її життя без піклування про ближніх, милосердя, творення добра. Така людина для всіх мертва ще за життя. Щоб показати Скруджеві жахливі наслідки його бездуховного існування, Привид переносить героя в майбутнє і показує його власну смерть.
У куплеті п'ятому міститься розв'язка твору. Зустрівшись із Минулим, Теперішнім і Майбутнім, Скрудж змінився й вирішив жити доброчесно, піклуватися про інших, дарувати людям тепло свого серця.
Експозиція. Лондон. Головний герой твору – Ібензер Скрудж, справжня скнара з кам'яним серцем. 7 років тому він поховав свого компаньйона Джейкоба Марлі. Одного разу, на Святвечір, Скруджа запросив до себе на Різдво племінник, але скнара сказав, що Різдво — це нісенітниця. Того ж вечора Скрудж відмовив у пожертві для бідних і знедолених і прогнав колядників.
Зав'язка. Вдома перед Скруджем з'явився привид Марлі. Скрудж сильно налякався, а Привид розповів, що прийшов для того, щоб врятувати Скруджа. Також Привид повідомив Скруджу, що скоро його відвідають три Духи.
Розвиток дії. До Скруджа навідуються три Духи: Дух Давнього Різдва, Дух Нинішнього Різдва і Дух Майбутнього Різдва. З останнім Скрудж відправився на цвинтар, де на одній з могил прочитав своє ім'я.
Кульмінація. Духовне переродження Скруджа, який збагнув, побачивши напис на могильній плиті, що треба жити по-іншому.
Розв'язка. Скрудж здійснив свої добрі наміри: відправив індичку Бобові Кретчиту, вирішив виділити велику суму для нужденних, побував у церкві, відвідав племінника, збільшив платню для Боба. Від того часу Скрудж жив геть іншим життям.