Завантаження
Євген Гуцало, "У синьому небі я висію ліс"
Спершу пригадую хлопчика з того далекого літа. Можливо, у нього були крила, які він завжди ховав під сорочкою, а то під курткою чи піджаком. Крила мали рости саме там, де на спині сходились докупи гострі лопатки. Літав на тих крилах низько над землею, поміж розквітлих будяків на пасовиську, поміж копииць свіжого сіна в лугах. Поряд із ним або над ним кружляли і пахи, подивовані здатністю маленької дитини літати.
А відтак літав на крилах шпаркий погляд його зелених, мов горохові стручки, очей...