Завантаження
Віктор Савченко, "Тривожний крик папуги"
— Добрий день! — це хрипкувате вітання чую щодня, повернувшись додому.
— Добрий день, добрий день! — відповідаю якомога чіткіше.
— Ігор! — долинає радісне в коридор.
— Це не Ігор, це Олесь, — кажу, перевзуваючись у пантофлі.
— Лесю, вітаю вас, Лесю! — але це вимовляється хоч і голосно, проте; сухо, неначе вітання господаря, до якого прийшли небажані гості.
На телевізорі, столі й підвіконні легкий шар пилу. Навіяло знадвору: вікно прочинене ще з ранку...