Завантаження
Василь Думанський, "Не забудьмо про вікна..."
Поки ми діти, земля з любов'ю стелиться нам під ноги. Ми бігаємо по ній від краю до краю й пізнаємо її очима, долонями, підошвами… З літами вибираємо собі той клапоть, на якому нам найкраще. А вибравши, шукаємо там вільну місцину, щоб поставити хату: від дощу, холоду й недобрих людей…
Муруючи стіни, перед очима завжди робимо вікна. Не тільки для того, аби знати, коли день, коли ніч, але й щоб весь час бачити небо, сад, поле та яка пора надворі – січень чи квітень, серпень чи листопад...