Завантаження
Зоряна Живка, "Пригоди яблуньки"
Двоє дітлахів ішли сільською дорогою повз садок. Був то старий яблуневий сад діда Панаса. Той любив дітей і радо пригощав малих золотими плодами тіточок-яблунь. З-за тину звисали гілки, рясно вкриті сонячно-жовтими яблуками.
— Максимку, я хочу яблучка! — попрохала дівчинка. Хлопчина зірвав два — собі й сестричці. Діти поласували, а недогризки кинули обіч шляху в траву.
Навесні до світла потягнувся маленький тендітний пагінчик. То була я, маленька яблунька...