Завантаження
Лариса Письменна, "Ніч на пароплаві"
Вона йшла вулицею швидко, майже бігла, приголомшена образою і. горем. Кінець. Це вже — кінець. Найближчий друг, найдорожча людина, і — брехня. Підла, дрібненька, корислива. Його щирість, у яку завжди вірила, — фальш. Фальш у всьому, наскрізь. Як довго не помічала… чи намагалася не помічати? Все одно. Кінець. Повороту не буде.
Був пізній вечір, і її ніхто не зустрів по дорозі. У воді колихнулося сузір'я вогнів. Пристань? Добре. Зараз — на пароплав, на перший, куди б він не йшов. Поїде...