Завантаження
Олександр Мінович, "З життя подорожуючих"
Жарке літо. Більше плюс 35. В вагоні електрички відкриті всі вікна. Гуляє протяг, але це не допомагає. Пасажири махають над спітнілими лицями газетами, дують собі за пазуху, припадають до пляшок із водою.
Виходжу в тамбур, бо помічаю, що двері вагону, які виходять на вулицю зламані, не повністю закриваються. Тут б'є таким потужним напором повітря, ніби під пропелером літака.
На зупинці заходять нові люди, притискують мене до чийогось великого рюкзака. Мимоволі наступаю на нього ногою...