Завантаження
Автор Невідомий, "Про гоніння мачухи (народна казка)"
Як були собі дід та баба, і було в них по дочці. У діда й корова була. От мачуха й говорить до дідової дочки:
— Жени корову пасти.
І дала їй кужіль прясти. Вона погнала та й плаче дорогою. А корівка питає:
— Чого ти, дівонько, плачеш?
— Як же мені не плакати, дали кужіль прясти.
— Не журись,— каже,— поклади мені кужіль у ліве вухо.
Вона покладе, а з правого вуха виймає вже попрядений. Та оце як стане смеркатися, і пожене корову додому...