Жовте листя опадає, падає додолу (чумацька пісня)

Автор Невідомий

Жовте листя опадає, падає додолу,
А чумаки вертаються із Криму додому.
А чумаки вертаються із Криму додому.

Вози скриплять, ярма риплять, воли аж лягають,
Попереду йде отаман, що їх проводжає.
Попереду йде отаман, що їх проводжає.

Сопілочка з барвіночком, на ній чумак грає,
Молодая дівчинонька чумака стрічає.
Молодая дівчинонька чумака стрічає.

"Ой чумаче, чумаченьку, де ж ти забарився?
Я ж думала, чумаченьку, що вже й оженився".
Я ж думала, чумаченьку, що вже й оженився".

"Ой тому я, дівчинонько, довго забарився,
Як їхали у Крим по сіль, я з дороги збився".
Як їхали у Крим по сіль, я з дороги збився".

"Ой сьогодні суботонька, а завтра неділя,
Чого в тебе, чумаченьку, сорочка не біла?"
Чого в тебе, чумаченьку, сорочка не біла?"

"Ой хоч біла, хоч не біла, нема кому діла,
А вже тії сорочечці десята неділя.
А вже тії сорочечці десята неділя.

Мати стара не випрала, сестра не схотіла.
Тому в мене, дівчинонько, сорочка не біла.
Тому в мене, дівчинонько, сорочка не біла".

"Ой піду я до річеньки, стану на пісочку
Та виперу чумакові добіла сорочку.
Та виперу чумакові добіла сорочку".