Рибалив якось козак цілий день і жодної рибини не спіймав. "Ну, хоча б сам чорт попався", — подумав козак про себе, і в ту мить його поплавець заходив по воді й пірнув. Козак уперся ногами в берег, і потяг вудилище. "Ото буде нам юшка!" — зрадів козак. Раптом хтось із води голос подає:
— Козаче, не тягни мене, бо я не риба!
— На безриб'ї і рак риба! — відповідає козак і ще дужче тягне.
— Не тягти, козаче, бо я нечистий, — знову чути той голос з води.
— А я і нечистого зроблю чистим!
— Хіба ти не розумієш, що я — дідько.
— Слава Богу, що хоч дідька спіймав, — каже козак, — у нас же нічого їсти.
Дуже злякався дідько. Бачить, що з козаком не домовиться ніяк, став його благати.
— Козаче! Я дам тобі один коштовний камінець, лише пусти мене!
Погодився козак. Притяг чорта до берега, забрав у нього діамант і відчепив гачок. А дідько чимдуж пірнув у глибочінь, аби втекти світ за очі від навісного козака.