Завантаження
Василь Шкляр, "Дівчина на полюванні"
Вчора ми стояли на мосту, що високо горбився над закутою в кригу річкою, і милувались призахідним сонцем.
— Тільки в морозні вечори так рожевіє край неба, — сказала Єва.— І погасає на очах.
Обрій справді швидко темнів — ніби світло в залі кінотеатру. Тієї хвилини легенький смуток холодком пробирав моє тіло і хотілося мовчати. З мене було досить того, що вона поруч і говорить своїм розсипчастим голосом, схожим на шум вітру...