Завантаження
Михайло Яцків, "Лісовий дзвін"
В хаті грав музика, легенько, для себе. Дівчата й парубки сиділи на призьбі:
— Не йде нині субітка... ніч не дає.
Подвір'я обмаєне, й обгорода, і невеличка брама на дорогу. Над обгородою і брамою явори. В листві весна цілується з місяцем крізь сон, придурюе й чарує, як та дівчина, що нібито спить, а з-поза пальців дивиться на тебе. І повно тих палких очей у тіні, з кожного корчика, з кожного листа моргають чорні брови, вихилюються гарячі уста і дихають та шепотять, аж серце в'яне.....