нам телятко, як в колиску,
У дворі тепер не сумно,
Бо теля росте розумне.
Ми назвали його Жора,
Не бичок, а цирк, умора,
Як утне щось: сміх та й годі,
Ці вистави на городі!
Жора швидко підростає,
Молочко щодня вживає,
Дудлить в день десь пів відерця,
І стриба неначе в герці.
Гопака в дворі танцює,
Коником скака й гарцює,
Так вибрикуває у танці, —
Топче все, хоч з'їли б пранці!
На обід — коронний номер,
Повторить зможе не кожен:
В молоці всю морду мочить,
І відро штовхає й котить!
А пусте відро з розгону
Вдів на голову, як шолом,
Брязькіт, шум: смертельний трюк,
Жорік — майстер стук-і-грюк!
Шоу регулярні вдома,
Наш бичок не знає втоми.
Що з телятка робить тура!
Він травичку любить й сіно,
Язиком лизнути Зіну,
Любить Жора ніжність й ласку,
Гладьте, чухайте, будь ласка!
Гладьте хлопчики й дівчатка,
Лиш штовхається телятко,
Хоч бичечок ще маленький,
Та синець лишить гарненький.
Нам шукати не прийшлося,
Сам пастух Жорці знайшовся,
Це пухнастий сірий кіт,
Що з бичечком в сіні спить.