"Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос — більш нічого.
А серце б'ється — ожива,
Як їх почує!.. Знать, од бога
І голос той, і ті слова
Ідуть меж люди! …"
Тарас Григорович Шевченко.
Спочатку було Слово —
Начало всіх начал,
Слово — наука, логос,
Відкрило знань портал.
Слово просвіти — світло,
В житті дороговказ,
Як сонце Слово світить,
Б'є джерелом зі страз.
У Слові — мудрість вічна,
Правда життя і суть,
У Слові — код одвічний,
Любов щоб осягнуть.
В літОписах — безсмертні
Слова тисячоліть,
Промовисто відверті —
Шлях мудрості й прозрінь.
Вразливе Слово рідне,
У серці проросте,
Озветься і розквітне,
Бринітиме живе.
Народне Слово — пам'ять,
Що зберегла крізь час,
Із роду в рід наснагу,
Жагу життя для нас.
Зі Словом ввись злітає
Душа як вільний птах,
Й розраду відшукає,
Дух на семи вітрах.
У Слові стільки сили,
Що вистачить сто раз,
Із місця зрушить скелю,
Чи спопелити вчас.
Животворяще Слово —
З цілющих трав відвар,
Душевна річ — розмова,
Спасіння в морі чвар.
Як сильно Слово ранить, —
Гостріше за ножа,
Змія отруйна жалить
І в душу заповза.
Так, Слово здатне вбити,
Й зцілити водночас,
Вдихнуть бажання жити,
Чи смертю обірвать.
У Слові стільки волі,
Й енергії життя,
Що розступіться гори,
Як світ рожда дитя!
У Слові — Бог Всевишній,
Всепрощенна Любов,
Молитви Всесвіт пише
Словом з семи основ.
20.12.2025