Судилося що — не минеш,
Начертані зверху дороги
Босоніж по стерні пройдеш.
Читай долю з ліній долоні
Їх як не старайсь — не зітреш,
Цю карту натальну ще в лоні,
Записував космос з небес.
Життя закодовані сенси,
У формулах, цифрах, словах,
Не вірю казкам екстрасенсів,
Фатальність моя — в відчуттях.
Невдачі, поразки й помилки
В житті неминучі, хоч плач,
Та важать як срібнії нитки,
Щоб долю як килим зіткать.
Хоч знаками вишита доля —
Туманний нагадує шлях,
Напомацки йду боса й гола,
Крізь терни думок й поривань.
Веди мене, зірко щаслива,
Гори, моя зіронько, сяй,
О доле, жалій, незрадлива,
Мене в самоті не лишай.
Не дай обездоленій бути,
Постій, потривай, поцілуй,
Ласкавою будь, до минути,
Не зраджуй, не бий, не кепкуй.
Хай буде все так, як судилось,
Як зорі зійшлися в ту мить
На все у житті Божа милость —
Живу поки зірка горить.
22.12.2025