І все пливемо, як ті кораблі.
І все кружляє життя нас в танку.
Даруючи волю нам всім п'янку.
Так само і серце наше кружляє.
І спокою так все ніяк не пізнає.
І сягає до палкості всіх почуттів.
Забувши буття усіх інших чуттів.
Тепер лише серце всім тілом керує.
І навіть душа її владі слугує.
І не має нікого... є лише два серця.
Що не розлучать роки і існування кінця.
Вони на віки себе об'єднали.
Вони в почутті власні душі сховали.