Вночі
прорветься небо, ллє безперестанку
холодний дощ…
На сході хтось ключі
украв од сонця – не діждатись ранку.
І сон не йде, оказію таку
щоб якось, приручивши, підкорити…
Тоді цигарка спалахне…
В кутку
тінь вигойда живі дереворити…
Вночі
прорветься небо, ллє безперестанку
холодний дощ…
На сході хтось ключі
украв од сонця – не діждатись ранку.
І сон не йде, оказію таку
щоб якось, приручивши, підкорити…
Тоді цигарка спалахне…
В кутку
тінь вигойда живі дереворити…