Листя вмира
і на брук осипається.
Все повертається на правічний круг.
Все повертається… все повертається.
Сивий мій друже…
Ах, сивий мій друг,
Лихом об землю, як шапкою, вдаримо:
Все повертається на правічний круг.
Казка далека гойдається маревом.
Кінь виривається з теплих попруг –
Що йому холод,
як воля всміхається!
Все повертається на правічний круг.
Тільки літа молоді не вертаються.
Як вона хмільно спадала униз –
Руса коса твоя… руса до пояса.
Жаль, що було те давно… аж колись.
Жаль, що до днів тих тепер –
як до полюса.
Тихо… як тихо… як тихо довкруг.
Інші комусь присягаються… каються.
Все повертається на правічний круг,
Тільки слова не вертають.
Лишаються.