ячать,
Чи гудок загучав –
Щось кигиче чи тужить
чаїно?
Я на берег
примчав…
Та пустельний
причал,
Та холодний
причал,
Мов
крижина.
Очужіло
стою
У зими
на краю, –
За крилаткою
осінь курличе…
Хтось в холоднім
гаю
Кличе долю
мою,
Кличе
тоскно,
Та все
не докличе.
Чи спіткнувся
в корчах,
Що не встиг
до начал,
Чи то крила
погасли
на силі?..
Думав – квіт
обвінчав…
А мені
на причал
Опустилися віхоли
сиві.
Як немає
снаги
Повернуть
на круги,
То хоч пісню –
до неї,
Хоч –
пісню…
Прислухаюсь:
луна
Ледве-ледь
долина:
“Пізно,
голубе…
Ладо мій, –
пізно…”