Українські фрашки

Володимир Нагорняк

Українські фрашки Володимира Нагорняка


Фрашка — національний польський жанр, коротенькі сатирично-гумористичні вірші
на злободенні теми як суспільного, так і духовного розвитку людини.
Жанр бере свій початок з 16 століття ("Сад фрашок" В. Потоцького) і перекладався
на десятки мов світу.
В Україні збірник "Польські фрашки" друкувався в перекладах М. Петренка, Д. Білоуса, Л. Череватенка, Д. Павличка та інших видавництвом "Дніпро" у 1990 році.
Перенесення фрашки ж на національний грунт, а саме написання українських фрашок, мені невідоме.
Вважаю фрашку поетичним жанром, котрий знаходиться найближче до найголовнішого завдання літератури – людинознавства.

КРЕДО ФРАШКІСТА
— Шукав я сміх один для всіх...
— А фрашка?
— Сміх одного проти всіх.
— А це вже гріх!
— То ж, скільки жити,
буду грішити

ФРАШКА ПРО НЕРОЗУМІННЯ
Колишні друзі
не дотягуються
до моїх ілюзій.

ФРАШКА ПРО НАТХНЕННЯ
Вимучено йде:
світає слово
із безсоння в день.

ФРАШКА ДВОХ ЗДРАВИЦЬ
1.
За Україну й час, який вже він не є,
Підніму келих, розштовхаю Музу….

2.
Поляк шляхетний цей за Польщу п'є
Й за неприєднання своє
В тюрму Радянського Союзу.

ПРО ФРАШКУ
-Чому так важко писати фрашки?
-В ній сіль душі, а не замашки

РІДНІСТЬ
-Чим же ви рідні, скажи нам на милість?
-Я біля польського… цвинтаря виріс.

ПІДЛАБУЗНИК
Не встигнеш стати ще на лижі,
Як вже лижню перед тобою лиже.

МАСКАРАД
І крізь регалії дворянина
Проглядається — скотина!

ПОДАТКІВЕЦЬ
Пес неприручений — прогрес;
а ти цього прогресу — пес

СТАРІСТЬ
Про минуле мрію —
старію!

НАВРОЧЕНИЙ
Цей брати гріш
тобі не гріх,
тобою не зароблений?
Авжеж, пороблено!

ЖУРНАЛІСТ
В гонитві за смаженим фактом
сягнув інфаркту.

ЖАБИ ТА ЯКБИ
Жаба мати й жабеня
Раз угледіли коня.
До ставка придибав кінь,
А з коня упала тінь.
Жабеню сказала жаба,
Жабеню сказала: — "Слабо!
Якби я була б, як кінь,
Не такою була б тінь!"

ДОЩОВИЙ ПОЕТ
Коли з душі
зійдуть дощі,
пиши вірші
красиво, гордо —
не про погоду;
прозою скаже
нам про це
гідрометеоцентр

КОМУНІСТИЧНА ФРАШКА
Перевелися на осот
ті, хто манили до висот.
тебе ж обставини
обставили —
І от…

САДІВНИК
Писав: "Потрібен садівник";
прийшов —
ось так мій сад і зник.

ФРАШКА ПРО ВЛАСНУ СТЕЖКУ
Не розвіюся
пилюкою по полю:
з такої муки йду,
з такого болю...

ФРАШКА ПРО ВЛАСНИЙ ГНІВ
Некамуфляжне завтра
бачу:
тому гнівлюся я,
аж плачу!

ФРАШКА ПРО ВЛАСНУ ВИНУ
Що не виходиш
з мілини,
не час, не світ –
себе вини.

СЬОГОДНІШНІМ ШКОЛЯРАМ
Намагайтесь, діти,
не потемніти
до вторинності
міністра освіти.

САДИЗМ
Він уявив,
що влада – це людина:
та це ж садизм — така дружина!

ФРАШКА ВІЧНОГО ЗАПИТАННЯ
Вернімося в затерту нами ж тему:
містами пухнемо
чи все-таки ростемо?
ФРАШКА ГАЛАНТЕРЕЙНІЙ ВВІЧЛИВОСТІ
Товар купи –
і ти для нього лох:
галантерейна ввічливість надмірна

ФРАШКА ВЛАСНОГО НЕПОПАДАННЯ
За вами підлий чистоган стояв:
щасливий тим,
що в нього не попав.

ФРАШКА ПРО ЛЖЕ-ВИСОТУ
Повірте, влада –
це не висота,
якщо при владі – пустота

ФРАШКА ПРО УКРАЇНСЬКУ ДУШУ
Душа вкраїнська
довічно вагітна
чорнобильським
двадцять шостим квітня.

ФРАШКА ШИФРУВАЛЬНИКА
Про себе думав так, щоб про народ —
розшифрували –
думав лиш про себе
ФРАШКА ВТРАЧЕНИМ ПЕРСПЕКТИВАМ
Перепливти
спроможні океан
грошіли
у херсонському болоті

ФРАШКА ЗАПОВІТНА
Щоб, у століттях грізних випране,
Не полиняло моє "Вибране":
Щоб не звучала фальш, як пісня,
Ні при житті, ні смерті після.

ФРАШКА ПРО ГОРЕ З РОЗУМУ
Невже і внукам хочеш залишити:
занадто хитрі,
щоб щасливо жити!

ФРАШКА СПРАВЖНЬОЇ ЛЮБОВІ ДО НАРОДУ
Долаючи
мільйони перешкод,
люби
в антинароді
свій народ.

ФРАШКА НЕВІДПОВІДНОСТІ
А попади Шевченко
у наш час. . .
згорів би він
з ненависті до нас!

ФРАШКА ОЧІКУВАЛЬНА
Ось, хами —торгаші,
усілися у храмі;
а ось і ми —
чекаємо Ісуса...

ФРАШКА , ПРИЖИТТЄВА, ХЕРСОНСЬКОГО БАНКІРА
...А ти — це ти:
не друг мій і не ворог —
сліпий лихвар
в мої поводирі!

ФРАШКА ІСТОРИЧНА
...А Сталін
жодного закону не порушив,
що сам писав –
народ ішов на плаху...

ФРАШКА ОСВІТНЯНСЬКА
Не вийшли
з-під копійки чар;
росте синок –
маленький яничар.

ФРАШКА ПИСЬМЕННИЦЬКА
Наш час – роки,
коли Орфеї
переродились
в корифеї

ФРАШКА ВПЕРТОСТІ
— Чия це дитина?
— Це, Ваню, вітрина.
— А що у вітрині
робити дитині;
загубилася дитина,
а ви кажете — вітрина!

ФРАШКА ПЕРЕВТІЛЕННЯ
Поет –
коли їсть вінігрет;
коли ж підмітає —
легкоатлет –
утікає.
ФРАШКА ХАМСЬКА
-Кажеш, вічною книгою зветься?
-Бачив. Пробував. Легко рветься

ФРАШКА ВІДНОСНОСТІ
Ось і автобус!
Повезу глобус:
величезний автобус,
крихітний глобус;
ой-ля!;
глобус — це Земля:
величезний глобус,
крихітний автобус;
а я?
Ой-ля!

ФРАШКА НЕВИННОСТІ
-Вітер! Як?
Через кватирки
залетів до нас.
З Охтирки.
В хаті все
перевернув.
Що— Не я.
Я тут не був.

ФРАШКА-ЗУБРИЛКА
-Бубониш, неначе бубон...
Вже не хочеш?
Треба. Будеш!

ФРАШКИ ДО КОЛИШНІХ
1.
Чому так скорчилась душа,
Що їй уже не до вірша?

2.
-Обгавкать може, гавкати не вміє;
Вже не любов — одні поклони сіє!

3.
В час новий талант колишній
Теліпавсь,
Як шпак на вишні.

ФРАШКА БАГАТОВАРІАНТНА
-Як в'язати треба банти,
Знаю я три варіанти.
Ось вам перший варіант:
Дайте бант...
Прийшли без бантів?
Тоді без варіантів!

ФРАШКА НАТУРАЛЬНА
— Ех ти! Ах ти! —
підзаконні акти
сильніші за закон —
погляньте на Херсон!

ФРАШКА ОРИГІНАЛЬНА
-Неодмінно завтра
розцвіте в нас айстра...
-Якого кольору, хлопче?
-Якого захоче!

ФРАШКА ПОЧАТКІВЦЯ-ПЛАГІАТА
— Яке імення
в цього варення-..

ФРАШКА ПРО ДЕЯКИХ ПИСЬМЕННИКІВ
Акуратисти наші Саші:
лиця — чисті,
душі — в сажі!

ФРАШКА-ПОПЕРЕДЖЕННЯ
Зав'язнете в часу асфальті:
на власну, не владну,
дорогу станьте!
ФРАШКА ТЕАТРАЛЬНА
-Перерва називається не так...
-А як?
-Антракт.
-А як вистава?
-Давно вже так не спала!

ФРАШКА МИСТЕЦЬКА
-Чому насупилаеь берізка?
-Об'їдає листя кізка!

ФРАШКА СОЦІАЛЬНА
-А у нього є перед?
-Книгу читаю,
як одягаю
берет.

ФРАШКА ПОРІВНЮВАЛЬНА
— Хіба тут
в тебе бруд?
На Гриця
подивися —
ось брудно де в кого...
Далеко тобі
до нього!

ФРАШКА ПРАВДИВА
-Блешня — брехня,
та не кажіть це рибі...
А за уху — спасибі!

ФРАШКА ПЕРШОГО ЖИТТЕВОГО ОСМИСЛЕННЯ
Можливо, й ременем биття
жде за розірване взуття —
життя...

ФРАШКА НАУКОВОГО ОПРАВДАННЯ
— Я не просто
вештаю —
розробляю
версію!

ФРАШКА ПИСЬМЕННИЦЬКОГО МАРНОТРАТСТВА
-А якщо цей випадок
не типовий –
виняток?!

ФРАШКА ПОМИЛКОВА
Ти взяв копійку?
Мовчиш, Андрійку!
Тому й так мілко
співа сопілка.
ФРАШКА ПОМИЛКОВОГО ПІДХОДУ ДО МИСТЕЦТВА
— Ви не ту
купили вазу:
кинув лиш –
розбилась зразу!

ФРАШКА ПРО СУЧАСНУ АВТОРСЬКУ ІДЕЮ
— Зрозуміло: вчений вуж
намотав би це на вус,
і, за вас негірш
написав би вірш...

ФРАШКА УНАОЧНЕННЯ
— Ой, а як ти вимок!
— Васю, ой – це вигук!

ФРАШКА ВИНУВАТЦЯ
— Дістанеться вересню
від пташиного вереску!
— А як ви хотіли?
У дурні пошився:
пташки відлетіли,
а цей залишився.