Довершеність сніжинок і чуттів.
Я розкажу про поле чисто біле.
Аби лиш хтось послухати хотів.
Я зможу так словами малювати,
Що навіть звук попроситься до вух.
Я відчиню усі словесні грати,
Я розведу вогонь, що вже потух.
Підібрані майстерно, мов магніти,
Мої слова потягнуться до вас.
Аби лиш були сили розуміти
І не спішив розмінюватись час.
Я зможу все. Я витчу кожне слово.
Натхненно й тихо, наче ювелір,
Ночами буду будувать розмови
І всі думки хай витерпить папір.
Нанизані ,коштовні, як в намисто,
Мої слова дзвенітимуть щодня.
І буде сніг, і буде поле чисте.
І ще пшенична зголена стерня.
Прадавній ліс манитиме стежками
Суничні плеса— краплями в листках.
Мої слова ходитимуть за вами,
Як береги, а поміж них — ріка.