Бог вогню. Том 3. В Мато Ґроссо

Ольга Мак

Сторінка 41 з 41

(Примітка авторки).

[36] Мищинка, мищина — маленька миска.

[37] Женіпапо — рослина, з якої добувається чорна фарба, а з овочів робляться хмільні напої — женіпаї.

[38] Уруку — поширена у корінних народів Амазонії та Оринокії назва чагарнику бікса орельяну і одержуваної з його насіння червоної фарби (біксин). Являє собою чагарник заввишки 3-5 м. Фарбу, що виробляється з його насіння, народи регіону (ґуарані, хіваро, шинґуано та ін.) використовують для розмальовки обличчя і тіла, волосся, нанесення розпису на предмети побутової культури (кераміка, зброя, забарвлення гамаків і одягу).

[39] Акванґапе — прикраса з пер на голові в індіян. (Примітка авторки).

[40] Арауе — булава, знак влади вождя індіянського племени. (Примітка авторки).

[41] Риж — рис.

[42] Танґвапема — тяжкий чотирьогранний кіл, уживаний як зброя. (Примітка авторки).

[43] Пума — хижак з породи великих котів. Живе на деревах. (Примітка авторки).

[44] Ріще — хмиз.

[45] Піяґа — жрець індіянського племени. (Примітка авторки).

[46] Кажю-ї — хмільні індіянські напої, виготовлені з кажю, називаються кажю-ї, з айпі — айпі-ї, з пакова (бананів) — пакова-ї. Айпі і мандьока — цілком подібні між собою крохмалисті грубі коріння, що досягають інколи півметра довжини. Айпі й мандьока — дуже важливі еле­менти харчування в Бразилії. їх їдять вареними, а також виготовляють з них крупки, подібні до манних ("ґрисіку"), які називаються "фаріння де мандьока". Розсаджуються з молодих пагінців, або зі старих сте­бел, що їх зберігається в сухому, темному місці. На вес­ні ці стебла ріжуть на куснички приблизно 10 см. довжини і садять. Айпі й мандьока — дволітні рослини. (Примітка авторки).

[47] Кажю — це кеш'ю або індійський горіх, батьківщиною котрого є саме Бразилія. М'язиста плодоніжка його плоду (що та плодоніжка розростається у формі груші) вживається в їжу як у сирому вигляді, так і перероблена на варення, компот, желе, соус тощо, а також алкогольні напої.

[48] Шкалубина — розщелина.

[49] Онса — бразильський ягуар. (Примітка авторки).

[50] ) "Ґварані" — на індіанській мові означає "вояк", і цим іменем прозвані племена, що відзначаються особ­ливою войовничістю і живуть у Мато Ґроссо. (Примітка авторки).

[51] Муссурана — прилюдне закатування людей, присуд­жених індіянами до кари смерти. (Примітка авторки).

[52] Кавінь — традиційне індіанське свято напоїв. Коли приходить сезон на якісь овочі — жінки виготовляють з них напої, і тоді ціле плем'я справляє свято кавінь. Такі свята не мають строго визначених дат і відбува­ються по кілька разів у році. Приміьтка авторки).

[53] Gardenal (фенобарбітал) — препарат з групи барбітуратів, що має снодійну, протисудомну та седативну дію.

[54] Пасіенсія — терпеливість. (Примітка авторки).

[55] Тату — великий мурахоїд, що має твердий панцир. Вполювати його дуже тяжко, а м'ясо тату належить в Бразилії до найбільших лакоминок. (Примітка авторки). Тату — португальська назва броненосців або панцирників, південноамериканських комахоїдних звірів надряду неповнозубих. (Примітка упорядника інтернетної публікації).

[56] Сильвет — теж саме що силует.

[57] Жарарака — бразильська отруйна змія родини гадюкових. У Бразилії найчастіше люди зазнають зміїних укусів саме від жарарак. Їхня отрута досить сильна й небезпечна для людини, викликає сильний набряк, почервоніння, крововиливи й некроз тканин в області укусу. Смертність серед людей при відсутності сироватки може досягати 10-12 %, при своєчасному та правильному лікуванні укушені одужують.

[58] Атрамент — чорнило.

[59] Тапуїтіньґи — "білі варвари", ненависницьке означен­ня жорстоких португальців. (Примітка авторки).

[60] Кош або кіш — великий кошик.

[61] Буґро — невільник-індіянин, водонос, зневажлива назва. (Примітка авторки).

[62] Ошуст — шахрай.

[63] Мамон — папая, дерево, чиї плоди схожі на дині.

[64] Напевно мається на увазі змія з роду коралових аспідів. Авторка у цьому творі гадюками називає не лише змій з роду гадюк, а взагалі будь-яких змій.

[65] Пака — величенький гризун з вагою тіла до 12 кілограмів.

[66] Жібоя — одна з пород великих отрутних гадюк. (Примітка авторки). Авторка припустилася помилки: удав (а саме так перекладається з португальської слово "жібоя") є змією не отруйною. (Примітка упорядника інтернетної публікації).

[67] Ауаті — напій з кукурудзи. (Примітка авторки).

[68] Жакаре — бразильський крокодил. Африканські крокодили в Бразилії називаються таки крокодилами. Жакаре є менший від крокодила. (Примітка авторки).

[69] Рапавий — шорсткий, шершавий.

[70] Каригідні — такі що заслуговують на покарання.

[71] "Зміїним островом" називають бразильський острів Кеймада-Гранді (Ilha da Queimada Grande), розташований в Атлантичному океані біля узбережжя Бразилії. Він відомий надзвичайно високою концентрацією смертельно отруйних змій, переважно золотих списоголов, що робить його одним з найнебезпечніших місць на планеті. Відвідування острова суворо заборонено для широкої публіки, і доступ дозволений лише науковцям за спеціальним дозволом для проведення досліджень.

[72] Ці чутки про життя на цьому острові ув'язнених злочинців не відповідають дійсності. Там не було і не має в'язниці або будь-яких інших людських поселень, бо поселенці швидко загинули б від укусів смертельно небезпечних змій, котрих там величезна кількість.

[73] Буріті — бразильська назва пальми виду мавриція звивиста. Індіанці підпалювали цю пальму, аби з далекої відстані дати димом сигнал одноплемінникам.

[74] Парцеля — земельна ділянка.

[75] Дімки — будиночки.

[76] Склеп — крамниця.

[77] Автор підручника "Географія Бразилії" Мойзес Жіковате стверджує, що центральні райони Бразилії, а саме, естада Мато Ґроссо і Ґояс дуже мало досліджені. Тому в географічному атласі Ж. Монтейро і Ф. де Олівейра гірські кряжі Кааґвасу, Маракажю і Амамбаї мають цілком інакше розміщення, як в згаданому підручнику М. Жіковате. (Примітка авторки).

[78] Мається на увазі книжка Марка Твена "Пригоди Тома Сойєра".

[79] Пуру — людожер. (Примітка автора).

[80] Ґудз — вузол.

35 36 37 38 39 40 41