за столиком світання зустрічали,
й високий стиль твоїх пересторог
гірчив мені неохололим чаєм.
Й коли благословлялося на світ,
ми вже сиділи в присмерку ілюзій,
у кожного був чай холодний свій,
і все мовчали. Друзі чи не друзі.
Між нами стіл і зігнута свіча,
а ще очей твоїх ранкові чари.
А може, я тебе й не зустрічав?
Та де ж тоді узявся присмак чайний?
* * *
Якби умів писати я листи,
то написав би їх аж до мільйона
і відпустив за вітром прохолодним
до скриньки серця милої.
Лети!
Якби умів писати я листи,
то написав би радістю на білім
про всю весну мою в душі і тілі,
щоб їх знайшла і прочитала ти.
Якби ж умів писати я листи...
Та я не вмію тих листів писати,
я лиш навчивсь тебе одну кохати ―
кохати так мене навчила ти!..
Нехай озирається північ
на вже пережитий день.
Мене блиск очей твоїх синіх,
як вогник в степу, веде.
Нехай насміхається місяць
з далеких йому калюж.
Ти тільки мене не бійся,
коли прокричу: "Люблю!"
Хай зорями небо плаче,
які вирізає Бог.
Нехай вся планета бачить,
що ми із тобою вдвох!
* * *
Травневий дощ на літо занедужав.
Травневий дощ на краплі розлетівсь.
Цілує дощ асфальтові калюжі,
а ти його впіймати захотів.
А він і сам стрибнув тобі в долоні
і не питає, хочеш, а чи ні.
Дощі весни ― які ж вони чудові!
Дощі весни ― які ж вони чудні!
* * *
Я бачив живого класика ―
кумедний і сивочолий.
Дівчата кричали: "Класно!",
а я в них питав: "Чого вам?
Чого вам від того класика?
Такий, як і всі: пузатий,
древнющий і волохатий,
свої віршиська читатий
і все таке інше..."
Коротше,
отака була зустріч з класиком,
якого забув як і звати!
* * *
Ми не змогли самі себе пізнати,
хоч вигадали формули нові.
В руках у нас дипломи й дипломати,
та й досі тільки пір'я в голові!
Безголові
Розділились на схід і захід,
розлетілися по світах,
а над вухом тріщать всезнахи,
що майбутнє в твоїх руках!
Йдеш на південь шукати правди,
йдеш на північ ― і там катма.
Тільки ті від такого й раді,
в кого вже й голови нема.
Тільки ти ще уперто юний
хочеш правди, бо змалку звик.
А зусюди сміються люди.
Може, й ти вже без голови?..
Медитація
Я лускаю насіння самоти
(хай час летить сто байтів за секунду)
і намагаюсь Істини дійти,
яку давно пізнав покійний Будда.
Як кажуть, що посієш, те й пожнеш,
а я плюю лушпиння на підлогу
та Істини чекаю. Чи прийде ж?..
І все сильніш себе вважаю Богом.
* * *
Ідіть, чорти,
під три чорти!
Не заважайте жити!
Агу! Агов!
Іди, любов,
згрубіле серце гріти!
Carpe diem
сміється день розквітлими бруньками,
сміється день в некошеній траві,
сміється день між нами і над нами,
а ти лови,
лови його,
лови!
ЗМІСТ
Dreams
"Я, мабуть, Платон чи Сократ..."
"Люблю бродити безлюдним парком..."
"Ідуть дощі, як до школи діти..."
"Німі калюжі передмістя..."
Харківська осінь
"Тріщать каштани під підошвами..."
На лекціях...
"Відстрілявся каштанами жовтень..."
"Там, де вітер морозний виє..."
"Туркотливі трамваї..."
"А дерева вже тиждень як лисі..."
Календар
Новорічні приблуди
"Дай руку, друже..."
Павук.
"комп'ютерогрошоманія..."
"Мені життя дали в кредит"
Ти
Білий спомин
"Змиршавів світ, оцей величний світ"
"Я не віддам тобі, Доле, нічого..."
"Слухай ти, божевільний світе..."
"Ми козацького роду діти..."
"Тобі не встати із колін..."
"Дар володіти словом..."
Переклади з білоруської (із Е. Акуліна)
Дорога до раю
Поезія
Рай
Пристрасть
Пізнання
Південний спомин
Ніжність зливи
Наталі
Нічого
Колодязь
"Коли ранок іде безросяний..."
Твої слова
"Усміхнене небо..."
"Тобі не вгодити..."
"Заворожи мене поглядом..."
"Україночко-Україно...".
Деркачі
"Заколисана, приспана втома..."
"Сорочка вишита, полатана..."
"Пальці схрещені, очі праведні..."
"З упертістю Батирая..."
"Розкричалися чорні ворони..."
Скрижалі
"Не за лісами, не за морями..."
"Я сьогодні ― конструктор "Леґо"..."
"Натягнуло сонце окуляри..."
Сонце літом снить
"Мені так кепсько чомусь сьогодні..."
"Дивно теплий січневий ранок..."
Звуки дощу
Весною запахло
Люблю весну
Наречена
"Ти скажи, і я піду від тебе..."
"А може, знову пробачити?.."
Для тебе
"Зустріч, народжена співом..."
"Дихання твоє багатослівне..."
"Стихала ніч..."
"Якби умів писати я листи..."
"Нехай озирається північ..."
"Травневий дощ на літо занедужав..."
"Я бачив живого класика..."
"Ми не змогли самі себе пізнати..."
Безголові
Медитація
"Ідіть, чорти..."
Carpe diem