Серпом по молоту

Микола Кульчицький

Сторінка 26 з 28

Міністерству монтажних і спеціальних будівельних робіт

УРСР, Харківському облвиконкому надати виробничому об'єднанню

"Харківський тракторний завод імені С. Орджонікідзе" допомогу в

забезпеченні легкозбірними конструкціями та їх монтажу.

4. Укоопспілці забезпечити укладення підвідомчими

підприємствами і організаціями договорів з виробничими

об'єднаннями і підприємствами-виготовлювачами на поставку

малогабаритних тракторів Т-08 і сільськогосподарських знарядь до

них, з урахуванням комплектного продажу їх території республіки.

Голова

Ради Міністрів УРСР В.МАСОЛ

Заст. Керуючого

Справами Ради Міністрів УРСР В.НЕСМІХ

Інд. 25


ОБСЯГИ

виробництва малогабаритних тракторів Т-08

і сільськогосподарських знарядь до них

на 1990-1995 роки

(тис. штук)

-----------------------------------------------------------------------------------------------

Виготовлювачі | Найменування | Номери | Кількість по роках| Одержувачі

| машин, вузлів | машин, |

| і деталей | вузлів |1990|1991|1992|1993|1994|1995|

| | і деталей |

-----------------------------------------------------------------------------------------------

Виробниче малогабаритний Т-08 2 4 10 25 35 50

об'єднання трактор Укркоопспілка

"Харківський

тракторний

завод імені

С. Орджонікідзе

Виробниче двигун 2* 4* 10 25 35 50 об'єднання потужністю виробниче об'єднання

"Харківський 12 к. с. з "Харківський

моторобудівний рідинним тракторний

завод "Серп і охолодженням завод імені

молот" С. Орджонікідзе

Виробниче міст передній 010.31.001 2 4 10 25 35 50 —"-

об'єднання

"Херсонський диск ободу 010.32.106 4 8 20 50 70 100 —"-

комбайновий внутрішній

завод імені

Г.І. Петровського" диск ободу 010.32.107 4 8 20 50 70 100 —"-

зовнішній диск 010.32.015 4 8 20 50 70 100

"Харківський

тракторний

завод імені

С. Орджонікідзе

диск заднього 010.32.101 4 8 20 50 70 100 —"-

колеса

Виробниче бортовий 010.39.001 4 8 20 50 70 100 —"-

об'єднання редуктор

"Київтрактородеталь"

Мелітопольський розподільник 08.56.021 2 4 10 25 35 50 —"-

завод тракторних

гідроагрегатів,

Запорізька область

Кременчуцький обід колеса 36-3101017-Б 4 8 20 50 70 100 —"-

колісний завод,

Полтавська область

Виробниче об'єднання шина 5,50-16 4** 8 20 50 70 100 —"-

"Білоцерківшина", мод. Ф 122

Київська область

Виробниче об'єднання фара 4 8 20 50 70 100 —"-

"Завод "Арсенал",

м. Київ

Запорізький завод, скло для фари 4 8 20 50 70 100 виробниче

зварювальних флюсів об'єднання

і скловиробів "Завод

"Арсенал"

м. Київ

Виробниче об'єднання плуг 2 4 10 25 35 50

"Одеський завод за рознарядкою Укркоопспілки

сільськогоспо-

дарського підгортальник 2 4 10 25 35 50 —"-

машинобудування

імені Жовтневої

революції"

Виробниче об'єднання фрезерний 1 2 5 12,5 17,5 25 —"-

"Київтрактородеталь" культиватор

Бердянське виробниче косарка 1 2 5 12,5 17,5 25 —"-

об'єднання по фронтальна

жатках, Запорізька

область косарка 1 2 5 12,5 17,5 25 —"-

консольна

культиватор— 1 2 5 12,5 17,5 25 —"-

плоскоріз

борона 2 4 10 25 35 50 —"-

Кіровоградське сівалка зернова 1 4 5 25 35 50 за

виробниче об'єднання рознарядкою Укоопспілки

по сівалках "Червона

зірка" сівалка овочева 1 4 5 12,5 17,5 25 —"-

картоплесад— 1 4 5 12,5 17,5 25 —"-

жалка

Завод сільсько— візок 1 2 5 12,5 17,5 25 —"-

господарського самоскидний

машинобудування

"Ніжинсільмаш",

Чернігівська область

Дослідно— —"— 1 2 5 12,5 17,5 25 —"-

експериментальне

підприємство

ЯЕ-308/5 Е МВС УРСР,

Дніпропетровська

область

Охтирський завод ємність для 2 4 10 25 35 50 —"-

сільськогоспо— води

дарського

машинобудування,

Сумська область

Чернівецький бульдозерна 1 2 10 12,5 17,5 25 за

механічний завод лопата рознарядкою Укоопспілки

снігоочисник 1 2 10 12,5 17,5 25 —"-

Галещинський копач 1 2 3 5 12 25 —"-

машинобудівельний коренеплодів

завод устаткування

тваринницьких ферм, кормороздавач 1 2 3 5 12 25 —"-

Полтавська область

Установа ОР-318/96 кормоподріб— 1 2 3 5 12 25 —"-

МВС УРСР, Ровенська нювач

область

Заст. Керуючого

Справами Ради Міністрів УРСР В.НЕСМІХ

ПЕРЕЛІК

сільськогосподарських знарядь для малогабаритних

тракторів Т-08, розробка конструкцій на які

здійснюється в 1989 році

------------------------------------------------------------------

Найменування | Відповідальні за розробку

------------------------------------------------------------------

Візок самоскидний Запорізьке науково-виробниче об'єднання

по розробці і виробництву машин для

підготовки органічних добрив

Бульдозерна лопата —"-

Копач коренеплодів —"-

Снігоочисник —"-

Ємкість для води —"-

Кормороздавач —"-

Кормоподрібнювач —"-

Плуг виробниче об'єднання "Одеський завод

сільськогосподарського машинобудування

імені Жовтневої революції

Підгортальник —"-

Фрезерний культиватор виробниче об'єднання

"Київтрактородеталь"

Борона Бердянське виробниче об'єднання

по жатках

Культиватор-плоскоріз —"-

Косарка фронтальна —"-

Косарка консольна —"-

Сівалка зернова кіровоградське виробниче об'єднання

по сівалках "Червона зірка"

Сівалка овочева —"-

Картоплесаджалка —"-

Заст. Керуючого

Справами Ради Міністрів УРСР В.НЕСМІХ


ДОДАТОК №2

"Наступного року виповниться двадцять років, як акції "Луцького підшипникового заводу" придбала транснаціональна корпорація SKF. Ця компанія працює на світовому ринку машинобудування із 1907 року і наразі має 115 заводів у 29 країнах світу.

"Щиро зізнаюсь: без приходу такого інвестора як SKF наш завод не вижив би. Ми були повністю орієнтовані на ринок СНД, який після розпаду Радянського Союзу впав більше, ніж в 20 разів. Інвестор дав нам не просто кошти і технології, а основне – ринок збуту", – розповідає генеральний директор АТ "СКФ Україна" Володимир Цибульський.

Сьогодні підшипниковий завод, який лучани продовжують за звичкою називати – ГПЗ, виготовляє продукцію для 53 країн, успішно розвивається і планує протягом цього року інвестувати в розвиток 120 мільйонів гривень. А ще – є одним із найкращих роботодавців регіону: не лише за рівнем зарплат, а й неймовірним соціальним пакетом.

– Із приходом іноземного інвестора, мабуть, багато змінилося на заводі. Які зміни були найбільш кардинальними?

– Насамперед – система менеджменту і підхід до управління. Одним із перших кроків нашого інвестора було запровадження комп'ютерної системи, яка дозволила автоматизувати всі процеси управління. З середини 1999 року ми можемо кожного ранку бачити всі результати роботи за попередній день: чи був він прибутковим, чи збитковим, якою була продуктивність.

Працюючи в рамках глобальної корпорації, ми отримали можливість навчатися, залучати іноземних спеціалістів. Змінилися і вимоги до підбору менеджерів. Обов'язковим стало знання англійської мови, тому що вся технічна документація в компанії, більшість нарад проводяться англійською.

Взагалі, в Луцьку ми чи не єдине підприємство, яке після розпаду Союзу продовжувало розвиватися і стабільно працювати. Звичайно, у нас був дуже важкий період між 1992 і 1997 роками, але з приходом інвестора почалося зовсім інше життя. Якщо глянути, як ми змінилися за ці роки, то наші обсяги продажів в національній валюті зросли більше, ніж в 80 разів. Але з врахуванням девальвації гривні, фактичні об'єми виробництва зросли в 33 рази. І в стільки ж разів, до речі, зросла заробітна плата.

У 2016 році наш об'єм продажів склав 1,68 мільярди гривень. Коли задають питання, яка ж наша роль для держави та місцевої громади, я завжди називаю цифру сплачених податків. Минулоріч це – 348,5 мільйонів гривень.– Розкажіть про свою команду. Скільки зараз працює людей на заводі? Чи багато лишилося працівників іще з радянських часів?

– Зараз на підприємстві працює 1370 людей. За останній рік колектив зріс більше, ніж на сотню працівників. Серед менеджменту – лише кілька людей, які працювали від самого початку, включаючи мене і фінансового директора Ганни Качор. Керівники структурних підрозділів – переважно, молодь. Середній вік менеджерів середньої ланки у нас – десь 37 років.Зараз у нас небагато іноземців – це директор з виробництва Norbert Strunk, який займав аналогічну посаду в Німеччині на заводі СКФ, і технічний консультант Mathias Dworachek. А був час, коли в раді директорів я був єдиним українцем. Зараз рада складається з трьох людей, двоє з яких – українці.

– Мабуть, іноземний інвестор за міжнародними стандартами

передбачає якусь сертифікацію умов праці? Звичайно. У нас умови праці і культура виробництва відрізняються від більшості українських машинобудівних заводів. Якщо пригадати, як виглядало виробництво в 90-х… металева підлога, масло під ногами… І те, що маємо зараз – навіть порівнювати важко. У корпорації в нас працює внутрішня система менеджменту "SKF Production Systems". Тут розписані наші пріоритети. На першому місці – безпека праці. Далі – якість, виконання обсягів виробництва, собівартість, моральність і турбота про навколишнє середовище. Але на першому місці в системі пріоритетів є саме безпека праці. Наша система охорони праці називається EHS – Environment, Health, Safety, тобто – навколишнє середовище, здоров'я, безпека. До слова, вона відповідає міжнародному стандарту OHSAS 18001.

Ми маємо й інші сертифікати. Наприклад, ISO 50001 – сертифікація енергетичного менеджменту. В Україні дуже мало підприємців, які пройшли сертифікацію за цим стандартом. На луцькому заводі виготовляється 96 типів підшипників для автомобільних заводів ЄС (Volkswagen, MAN, Daimler, Scania та інших)

– Цікаво, після таких міжнародних стандартів, наша місцева служба з охорони праці приходить на перевірку? Має якісь зауваження?

– Вони теж перевіряють, але давно не мають до нас претензій.

До речі, в нас є не тільки власна служба з охорони праці, а й сертифікована лабораторія промислової санітарії. Працівники лабораторії проводять заміри, дослідження і сигналізують, якщо якісь є відхилення чи загрози на ділянках, де підвищена небезпека.

Наприклад, в ковальському цеху ніяк не можна уникнути шуму, тому обов'язковим є використання берушів.

22 23 24 25 26 27 28

Інші твори цього автора: