Хоча жоден з господарюючих суб'єктів такої задачі перед собою не ставив". [25] Сучасний американський економіст Пол Хейне у своїй роботі "Економічний спосіб мислення" наводить дотепне порівняння ринкової взаємодії людей з їх поведінкою під час їзди на автомобілі. "Щоранку мільйони людей виїжджають із своїх домівок, кожен зі своєю метою і кожен за вибраним ним особисто маршрутом. Ніхто не керує їхніми діями, ніхто їх не координує, але зрештою, дотримуючись правил дорожнього руху, кожен прибуває до свого пункту призначення". [28]
Україна сьогодні мало чим відрізняється від європейських країн, якими вони були 35 – 50 років тому. За цей час вони пройшли довгий і складний шлях докорінних технологічних і суспільних перетворень, тож нашій державі не завадило б скористатися можливістю задешево запозичити цей унікальний досвід. Україна, навіть ще на підході до вступу в ЄС, вже отримує певні привілеї доступу до передових промислових технологій і способів управління економікою, в основу яких закладена ліберальна модель.
Претендентам на вступ до ЄС не слід ображатися на європейців, які висувають вимоги щодо спільного сприйняття певного набору правових, культурних і моральних цінностей, що становлять узгоджену основу єдиної виробничої і побутової культури країн з різним економічним потенціалом та різними виробничими і торговими традиціями. Окрім іншого, вони опікуються зростанням загально-суспільної продуктивності праці: вільна людина, наділена рівними правами, захищена верховенством права, допущена до демократичного управління державою і обдарована суспільством повагою до своєї людської гідності, працює продуктивніше ніж та, яка не сповідує їхні цінності та у поведінці не збирається змінюватись і ставати такими, як вони. Простими словами це, коли до вас прийшов незваний гість і відмовляється при вході зняти брудні черевики. Стоїть у передпокої, бачить ваші килими і ображається, що його не пускають.
Цих ціннісних принципів шість: свобода, рівність, повага до людської гідності і прав людини, демократія і верховенство права.
Українська правнича енциклопедія надає наступне визначення поняттю "свобода": – "це змога людини жити відповідно своїм бажанням, інтересам і цілям. Свобода, в найзагальнішому значенні, – це наявність можливості вибору варіантів дій. Відсутність вибору, варіантів життєвих змін рівносильна відсутності свободи. Свобода однієї людини завершується там, де виникає суспільна необхідність забезпечення прав та свобод інших людей, або функціонування держави. Людина наділена свободою думки – іманентне абсолютне природне право людини на вільнодумство, яке неможливо ні заборонити, ні регулювати законом, оскільки вільна і розумна людина, як правило, вільно думає з тих пір, як тільки може думати". [25] Свободу слід віднести до продуктивних сил суспільства. Поневолена людина, раб, працює гірше за кріпака, а кріпак – гірше за фермера. Принцип "економічної свободи" Адама Сміта включає чотири базові вимоги: свободу пересування робочої сили, свободу торгівлі землею, скасування регламентації з боку уряду в промисловості і внутрішній торгівлі, свободу зовнішньої торгівлі.
Мілтон Фрідман (31 липня 1912р – 16 листопаду 2006) — американський економіст, який у 1976 році став лауреатом премії з економічних наук на честь Альфреда Нобеля за досягнення в дослідженні споживчого аналізу, розробці грошово-кредитної теорії та демонстрації складності стабілізаційної політики. Разом з Джорджом Стіглером та іншими, Фрідман був серед інтелектуальних лідерів Чиказької школи економіки, неокласичної школи економічної думки, пов'язаної з роботою факультету Чиказького університету.
Юридично наші громадяни мають можливість вільно вибирати собі місце проживання і вільно пересуватися Україною. Але їх більшість, з економічних причин (брак коштів) прив'язана, як і колись, до насидженого місця. Завдяки впровадженню безвізового режиму і проголошеному вступу України у ЄС географія свобідного пересування економічно активних українських громадян суттєво розширюється. Їх вільне перебування і робота на європейських підприємствах сприяє підвищенню продуктивності нашої робочої сили, що, у свою чергу, нарощує вартість людського капіталу і національного багатства. Навпаки, мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення, який продовжувався з ріку в рік, завдав за рахунок зменшення національного капіталу неабиякої шкоди країні. На щастя, значна частка потужного аграрного сектору ще залишилася і може бути задіяна на користь суспільства. Державна регламентація економічної діяльності приватних підприємців і компаній, яка була застосована у перехідний період і багато в чому досі залишилась незмінною, суттєво гальмує розвиток вільного підприємництва; особливо це стосується зовнішньо-економічної діяльності.
"Людська гідність – це сукупність інтелектуальних, духовних, морально-етичних, гуманістичних та світоглядних якостей людини, її творчих талантів, професійних і фізичних здібностей, які є основою усвідомлення нею своєї неповторності як людського феномену та суспільної цінності, підставою для самоповаги".[25] Чи не найважливішою ознакою усвідомлення людської гідності є достатньо високий дохід, що задовольняє не тільки базові нужди людини (їжа, одяг, житлове приміщення, можливість утримувати сім'ю) а й її духовні потреби: визнання і повага з боку оточуючого середовища, роботодавця і представників державного управління; можливість для курортного відпочинку, наявність вільного часу для занять спортом, читання книг, огляду творів мистецтва, туризму і таке інше. Презумпція гідності – цивілізаційний стандарт суспільної моралі, в силу якого загальновизнаним є твердження, що людина наділена від природи духовним даром людської істоти – прагненням до істини, добра, краси та справедливості. Право на визнання гідності є непорушним природним правом кожної людини незалежно від будь-яких обставин. Жодна людина не може бути приниженою; ніхто – а тим більше з тих, хто займає вище становище у суспільстві за посадою або матеріальними статками – не має над нею права зверхності. Держава має карати усякого за цькування і моральне приниження людини в побуті, чи в засобах масової інформації.
"Політичний аспект соціальної рівності полягає в розгляді правил громадського управління: право на участь у виборах, правила визначення лідерів, права і обов'язки лідерів, рівність перед законом, тоді як економічний підхід розглядає процес розподілу благ: право на роботу, розподіл ресурсів, рівність можливостей". [25] Не секрет, що в Україні у зв'язку з фактичною бідністю населення і відносною бідністю середнього класу, економічна рівність практично відсутня.
"Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах" (ст. 21 Конституції України). Кожна людина має невід'ємне право на життя, волю, гідність, на користування дарами природи з моменту народження, які є по суті рівними для всіх людей, наявність яких не залежить від законодавця, бо закладені в самій сутності людського буття.
Проживання людини в соціумі породжує загальновизнані суспільством правила співіснування, що охоплюється концептом природних прав.
Право на життя є невід'ємним природним правом цивілізованої людської спільноти та складається з суто абсолютного права на життя та його невід'ємності; заборони свавільного позбавлення життя людини; права на необхідну самооборону проти посягань на життя та захист життя з боку держави.
"Природні права людини (лат.