Покупцем конотопських гільз в Америці виступила всесвітнє відома автомобілебудівна компанія Navistar International Corporation. З її представником Семеном Брайманом адміністраторка "Мотордеталі" Тетяна Стеценко познайомилась випадково у літаку рейсом до Нью-Йорку, і невдовзі він вже навідав завод для укладення контракту, який виявився надзвичайно вигідним для обох сторін.
У 2010 власником заводу став найбільший російський виробник автокомпонентів – Костромський завод "Мотордеталь". Як виявилось згодом, основною метою цієї оборудки була ліквідація свого основного конкурента на ринку гільз циліндрів. Але, на відміну від Харківського заводу "Автрамат", у Конотопі цей трюк росіянам не вдався. Попри те, що Кострома заволоділа усією технічною документацією на виготовлення оригінальних запчастин до західної техніки, поцупила торгову марку Конотопського заводу і навіть переманила до себе провідного фахівця з експорту, вона не спромоглася виготовити і продати жодного сертифікованого виробу. Західні партнери однозначно відмовилися від російського постачальника на користь українського.
Не зважаючи на постійну зміну власників, інженерні служби заводу за директорство В.І. Папяна продовжували вдосконалювати технологію виробництва. У ливарному цеху вдалося впровадити високопродуктивний плавильний комплекс на базі печі середньої частоти фірми "JUNKER Germany", а в механічному виробництві понад десять верстатів з СNC. У цей час завод вперше розпочав постачання гільз на збиральний конвеєр шведської компанії "SCANIA".
Після інтервенційного вторгнення Росії в Україну ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" (так став називатися завод), що фактично належало підсанкційному сенаторові Ради Федерації РФ Сергію Калашнику за рішенням суду було націоналізовано, і його включили до переліку об'єктів великої приватизації.
Наприкінці травня 2024 року голова ФДМУ Віталій Коваль під час робочої поїздки до Сумської області зазначав, що Фонд ставить за мету знайти проукраїнського інвестора, який зможе забезпечити подальший розвиток підприємства і збереження робочих місць. При цьому Фонд визначив ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" одним із найбільших європейських виробників гільз циліндрів для автомобільних, тракторних, корабельних, тепловозних і стаціонарних двигунів внутрішнього згоряння, який успішно співпрацює з провідними світовими компаніями (Rolls-Royce, Scania, MAN, Iveco, Mercedes-Benz, Volvo, Renault, CAT) і є бюджетоутворюючим підприємством Конотопа.
За даними проекту Clarity-project, ТОВ "Мотордеталь-Конотоп" 2023 року отримало 26,27 млн грн чистого прибутку, при цьому виручка зросла до 479 млн грн. Активи заводу на початок 2024 року оцінили у 284,5 млн грн, зобов'язання становили 172,4 млн грн. ФДМ уточнив, що всі кошти від продажу цього санкційного активу будуть спрямовані до фонду ліквідації наслідків збройної агресії.
13 грудня 2024 року Кабінет міністрів України остаточно затвердив умови продажу на електронному аукціоні державної частки (100%) у статутному капіталі ТОВ "Мотордеталь-Конотоп". Перший аукціон мав відбутися 12 березня 2025 року, але не відбувся. Станом на квітень 2025 року завод працював, експортував продукцію до низки європейських компаній і вчасно сплачував податки.
ПРОМИСЛОВО— ФІНАНСОВІ ГРУПИ УКРАЇНИ МАШИНОБУДІВНОЇ СПЕЦІАЛІЗАЦІЇ
З чотирьох схем, задіяних у приватизації, найбільш ефективною з точки зору накопичення приватного капіталу виявилась корпоратизація цілісних майнових комплексів підприємств і створення на їх базі промислово-фінансових груп. За цією схемою було утворено кілька груп, що предметно займалися розбудовою українського машинобудування.
ГРУПА "ФЕРРЕКСПО" (Костянтин Жеваго)Костянтин Жеваго, 34-х річний інвестор, став першим з українських мільярдерів, хто вивів одну зі своїх компаній "Феррекспо" на основний майданчик Лондонської фондової біржі. Восени 2007-го Ferrexpo була включена в індекс FTSE 25 — індекс Лондонської фондової біржі на підставі котирувань акцій 250-ти найбільших компаній. Його банк "Фінанси і Кредит" входив до TOP-10 найбільших українських банків з сотнями філій по Україні Він контролював розвинені і успішні підприємства в гірничорудній і металургійній галузях, суднобудуванні та машинобудуванні, у виробництві великовантажних автомобілів і залізничних вагонів.
Промислово-фінансова група ( ПФГ) — об'єднання, до якого можуть входити промислові й сільськогосподарські підприємства, банки, наукові й проектні установи, інші установи та організації всіх форм власності, що мають на меті отримання прибутку, і яке створюється за рішенням Уряду України на певний термін з метою реалізації державних програм розвитку пріоритетних галузей виробництва і структурної перебудови економіки України, зокрема програми згідно з міждержавними договорами, а також виробництва кінцевої продукції.[30]
ГРУПА DCH (Олександр Ярославський) — одна з найпотужніших бізнес-груп України, що включає фінансові структури, промислові об'єкти, у тому числі гірничодобувні підприємства (наприклад, Українську гірничодобувну компанію). Ярославський до 2006 року контролював "УкрСиббанк", після чого зосередив увагу на консолідації належних йому активів у рамках єдиної юридичної особи, групи DCH, одноособовим власником якої він є. У 2016 році, бізнесмен викупив назад контрольний пакет акцій Харківського тракторного заводу (ХТЗ), який продав у 2007 році російському підприємцеві Олегу Дерипасці. Група DCH готова розпочати спорудження на території ХТЗ індустріального технопарку "Екополіс ХТЗ", куди увійдуть індустріальний парк, технопарк, розподільний центр для онлайн-торгівлі, логістичний комплекс, торговельний кластер, дослідний, освітній і медичний центри. Серед партнерів та інвесторів проектів на території бізнес-парку високих технологій – Європейський банк реконструкції та розвитку, Європейський інвестиційний банк, а також представник всесвітньо відомої династії Ротшильдів Натаніель Ротшильд, який є найбільшим інвестором у Східній Європі. [48]
ПФГ "УКРПРОМІНВЕСТ" (Петро Порошенко)
До ПФГ "Укрпромінвест" входили такі відомі в Україні підприємства як промислово-інвестиційний холдинг "Богдан", ВАТ "Черкаський автобус", "Кузня на Рибальському", "Луцький автомобільний завод". До складу групи входить ПАТ "Міжнародний інвестиційний банк" — український банк, створений в 2008 році. "Укрпромінвест" налагодив виготовлення автобусів, збирання легкових автомобілів, катерів, барж і іншої порідненої продукції.
"ЕНЕРГЕТИЧНИЙ СТАНДАРТ" (Костянтин Григоришин)
У "нульові" Григоришин був співвласником 160 компаній, які входили до холдингу "Енергетичний стандарт". Він входив до топ ліги бізнесу, володіючи річковими портами, феросплавними заводами, промисловими гігантами "Дніпроспецсталь", "Запоріжтрансформатор", НВО ім. Фрунзе, "Турбоатом", Запорізький кабельний завод; мав контроль над дев'ятьма обленерго.
Примітка: станом на травень 2025 року усі власники перелічених груп перебувають під санкціями. Стосовно декого відкриті кримінальні провадження.
З усіх заводів, що дісталися Україні в спадок від Радянського Союзу, Луцький підшипниковий завод (Державний підшипниковий завод № 28) – мабуть єдиний, що не тільки здолав загальну кризу і зберіг свій потенціал, а й примножив свої здобутки. Сталося це завдяки продажу у 1998 році 100 відсотків акцій ВАТ "Луцький підшипниковий завод" транснаціональної корпорації SKF. Зараз найбільшим споживачем продукції луцького заводу є підприємства групи Volkswagen.
Підшипники також поставляються провідним світовим і європейським автовиробникам — MAN, Iveco, Scania, Meritor, тощо.