Вересень
Вже не чути в лісі
Голосу пташок,
Під деревами —
Із листя килимок...
Вже не чути в лісі
Голосу пташок,
Під деревами —
Із листя килимок...
Гей, жолуді і шишечки,
Не лишимо нітрішечки:
На зиму — всі до нас!
Ми квапимось з корзинами
І навпрошки, й стежинами,
Щоб визбирати вас...
Коники сюрчали, пахнув луг медами,
Ми траву косили — тато, я і мама.
Та й заночували: пахло сіно снами,
Засвітили зорі високо над нами.
Тихо мерехтіли, падали у трави...
Якось грали на галяві
У м'яча Тетянка й Слава.
Раптом вгору м'ячик скік —
І в траві зеленій зник.
На колінах Таня й Слава
Обшукали всю галяву,
Та нема його ніде...
— Чом ви, чом ви, ластівочки,
Розлітались низько?
— Наближається негода,
Хмари уже близько.
— Чом ви, рибки, над водою
Заскакали всюди?..