Закінчила Київський учительський інститут.
Учасниця Другої світової війни. 1944 працювала бібліотекарем у партизанському шпиталі.
Від 1948 р. — коректор газети "Закарпатська правда" (Ужгород).
У 1952—1982 рр. — літературний редактор журналів "Під прапором ленінізму", "Радянська жінка".
Була одружена з Клименко Петром — українськім прозаїком та громадським діячем.
Автор поетичних збірок "Дніпровські зеленогір'я" (1980), "Хатки на узліссі" (1985), "Зорінь" (1987), "Моя думна гора" (1991), "Сонячна долина" (1992), "Будинок творчості або Базікавки" (1992), "Берегиня" (1992), "Портрет дідуся" (1993), "Одвічне" (1993), Стежинами крутими (1994).