Закінчили Петро та Андрій семирічку й задумались. Куди податись? Андрієва бабуся та Петрова мати бубонять з ранку до вечора, щоб їхали вчитися до семінарії. Але хлопці про те й слухати не хочуть... Одного разу Петро надибав у газеті об'яву про прийом до хореографічного училища. Загорілися очі в друзів — це, видно, звідти артистів випускають! Обдуривши бабусю й матір — мовляв, згодні, їдемо до семінарії, — Петро і Андрій пароплавом рушають у Київ. Доїхали, знайшли училище...
Читати повністю →
Сьогодні Гриця цілісінький день не було вдома. Де він ходив, ніхто не знав. Сестричка Люся, якій мама наказувала нікуди не пускати Гриця, тепер занепокоїлась. Вона вибігла з хати і погукала на нього.
Червоне, як жар, сонечко вже ховалось за гаєм, і холодні довгі тіні від високих верб лягли на широку дорогу.
— І де оце можна цілий день блукати,— злісно шепотіла Люся,— ще десь провалиться на льоду або ж піде в ліс та заблудиться...
Читати повністю →
Хоч це, друзі, було й давно, але таки правда.
Одного разу, в неділю, мама послала мене в магазин купити хліба. Надворі була зима і йшов сніг.
"Одягну, — думаю, — старе пальто, щоб нового не намочило снігом, і стару шапку". Одягнувся я і вийшов надвір.
Холодний вітер відразу обійняв мене з усіх боків. Я швидко перебіг вулицю, заходжу в магазин. Бачу, черга велика...
Читати повністю →
Послухайте, як мандрували ми з Ониськом до Вогняної Землі.
Було це ранньою весною. Зайшов якось він до мене в кімнату та й каже:
— Прощай, друже, завтра ти мене вже більше не побачиш!
— Як? — питаю. — А куди ж ти подінешся?
— Виїжджаю, — каже, — в далеку подорож. Хочеш, поїдемо разом, будеш моїм помічником у дорозі.
— А куди ж ти думаєш їхати? — запитав я в Ониська.
— Їду, брате, аж на Вогняну Землю!..
Читати повністю →
Недарма кажуть, що чужим возом багато не наїздишся, а треба свій мати.
Про нашого Терешка, мабуть, уже всі знають. Він оце недавно такої біди набрався, що ледве не захворів, бідолаха.
Якось випав свіжий пухнастий сніг. На високій гірці край села зібралася дітей ціла юрба. Всі вони були з санчатами і з лижами, лише один Терешко ходив між ними без нічого. ! він сам в цьому винен. Ще влітку відніс свої санчата разом з різним брухтом в утиль і за одержані гроші купив цілий кілограм цукерок...
Читати повністю →
Майже ціле літо я допомагав дядькові Хомі пасти колгоспних телят на Журавлиному острові.
Кожного дня рано-вранці ми виганяли стадо з загону і тільки пізно ввечері повертались до табору.
І от одного разу зі мною сталася дуже дивна пригода.
Сонце вже давно сховалось за верболозами, як ми зварили вечерю. Дядько Хома погасив вогонь біля куреня, зняв казанок з триніжок і погукав мене вечеряти...
Читати повністю →
Якось перед вечором на лимані, в тіні, під високою кам'янистою скелею, сиділи Алік, Єгорка і Сергійко. Вони пасли кіз і сперечались.
— Послухайте,— сказав Єгорка,— нам треба забрати всі мечі, які там збереглися, і золоті щити морських розбійників. Не забувайте: пройти катакомбою — справа нелегка. Кажуть, що хто в ній побував, той довго не жив на світі. По-перше, катакомба дуже глибока і темна, по-друге, небезпечна. Тому ватажком команди буду я, зрозуміло?
— Як? — здивувався Сергійко.— А Петя?..
Читати повністю →
Тані було всього сім років, як її маму послали з колгоспу на курси в місто.
Але Таня не залишилась одна. Мама відвезла її аж до бабусі в сусіднє село, а сама щотижня приїжджала в гості. З бабусею Тані жилося непогано. Влітку вона часто бігала до ставка, щоб поганяти гусей або ж покупатись і потім полежати проти сонечка на гарячім пісочку. Іноді вона рвала молоденьку травичку для кролів і годувала їх сама.
Так літо швидко промайнуло, і настала зима...
Читати повністю →
Недалеко від лісу, в новому будиночку на зеленому пагорку, жили два братіки — Юрко і Валерка. Юрко вчився у п'ятому класі, а Валерка ще зовсім не ходив до школи. Він цілими днями бігав по вулицях, пускав на воду маленькі кораблики з паперовими парусами або ж грався м'ячем на подвір'ї.
Іноді Валерка вибігав далеко за ворота назустріч Юркові, що повертався з школи. Одного разу він зустрів його з друзями. Юрко голосно розповідав про якусь ракету...
Читати повністю →