Василь Якович Грінчак народився 26 квітня 1928 року в селі Китайгороді Тростянецького району на Вінниччині в селянській родині. Після закінчення Тростянецької середньої школи Василь Грінчак вступив до Одеського університету на український відділ філологічного факультету, який закінчив у 1953 році. Працював у видавництвах "Молодь", "Веселка".
Писати вірші В. Грінчак почав у студентські роки і друкувався у багатьох газетах та журналах. Перша поетична збірка "Мені не байдуже" вийшла друком у 1956 році. А пізніше – його вірші та оповідання для дітей: "Лебедятко" (1969); "Боцман Птаха" (1974); "Ясенець" (1976); "Цвіт від кореня" (1981); "Настині береги" (1984) та інші. Перекладав твори російських ("Шукачі пригод" К. Андрєєва, 1970) та білоруських письменників. У перекладі Грінчака вийшла збірка "Пісні Естонії" (1972).
Всі твори В. Грінчака пройняті теплотою і ліризмом, любов'ю до Батьківщини – багатої і щедрої землі, освітленої промінням сонця і пшеничного колоска.
Помер 22 січня 1987 року. Похований у Києві.