(1759-1796)
Титул всенародного поета Роберт Бернс отримав ще за життя. Він — син бідняка, сам орав землю, був звичайним чиновником, і не полишав працю навіть тоді, коли став знаменитим, загальновизнаним поетом. Його поезією захоплювалися Вальтер Скотт, Йоганн Вольфґанґ Ґете. Звідки Роберт Бернс брав теми для своїх віршів? З життя, з творів інших письменників, але він ніколи не копіював, завжди творчо переосмислював те, про що писав. Запал, теплий гумор, гіркота життя, любов до батьківщини — все є у віршах Бернса. Головним ліричним героєм його віршів є проста людина, трудівник (вірші "Хлопець з верховини", "Білий метелик, білий...", "Мій любий ткач"). Поет мріє про визволення людини з рабства, оспівує вільне життя, тому вітає визвольну боротьбу в Америці, Англії, Франції, він захоплюється своїми земляками-стрільцями, борцями за незалежність Шотландії. Крім пісень, ліричних віршів, Бернс написав багато епіграм, сатиричних творів ("Сон", "Трактирна балада", "Галерея політиків і святош").