Тема драматичного етюду "По дорозі в Казку" — пошук людиною шляху до духовного вдосконалення й щастя, конфлікт між високим ідеалом та буденною реальністю. У центрі твору — взаємини героя-провідника і Юрби, яка боїться змін та духовного зростання.
Головна думка полягає в тому, що справжнє щастя й гармонія можливі лише через духовне очищення, віру в ідеал, жертовність і внутрішню свободу. Олександр Олесь стверджує: людина повинна прагнути світла й духовності, але досягти Казки може лише той, хто здатний подолати страх, сумніви та матеріальну обмеженість.