Василькові наснилося широке поле, засіяне квітами яскравих кольорів. Між квітами над полем літали великі сяючі кульки. Все на цій планеті було круглим: квіти, дерева, хмари. Небо було зеленого кольору. Хлопчику було дуже важко йти, ноги ледве відривалися від ґрунту. Біля куща він побачив м'ячик, який сказав "Привіт, Васильку!" У цього створіння не було рота, носа, лише очі. Васильку зовсім не було страшно.
Василько грав у комп'ютерні ігри і дивився мультики про інопланетян. Там вони були якісь страшні, злючі, нападали на землян, тому уявлення хлопчика не співпадали з тим, що він побачив на Сатурні.