Галя вперше зустрілася з Ангелом у своїй кімнаті. Він сидів на підвіконнику. На мою думку, він виглядав красивим, спокійним, замріяним, випромінював доброту, адже зовсім не злякав Галю. У тексті подано такий портрет Ангела: "Він сидів, спокійний і замріяний, і дивився у вікно. Скісний призахідний промінь падав йому на обличчя, на світле волосся, що сягало плечей. Від того здавалося, мовби його лице обрамлене золотом – ясним сяючим німбом… Його лагідне обличчя вона вже десь бачила, як і світлі кучері навколо лиця, і схилену в задумі голову".