Франсуа Андре, який опинився на безлюдному острові, написав у листі про те, як 1700 року під час жахливого шторму був викинутий на острів. Перед смертю, коли писав цього листа, він розкаявся у своєму вчинку. Ось що він зробив. Він, Франсуа, та його брат Бартолом'ю закохалися в одну дівчину. Франсуа був старший і дужчий, мав більшу частину батьківського спадку, але дівчина на ім'я Марі полюбила молодшого брата. Франсуа обдурив їх. Одного разу вночі викликав на побачення служницю, переодягнуту в сукню Марі, а братові наказав спостерігати у вікно. Бартолом'ю з горя утік із дому й подався в моряки. Марі народила хлопчика. Щоб урятувати її від ганьби і бідності, Франсуа запропонував їй руку й серце. І ростив маленького Альберта як власного сина. У листі Франсуа просив того, хто знайде його, оприлюднити цю історію, можливо, Бартолом'ю ще живий і не знає, що у Бретані його чекають дружина та син.